Білолуцька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Білолуцьк.
Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 4 сільських громад. Населення — (4188 чоловічої статі та 3796 — жіночої), 1156 дворових господарств.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 16433 14623 Приватної власності 379 209 Казенної власності 2786 2786 Іншої власності 100 100 Загалом 19698 17718+
Основні поселення волості станом на 1885: Білолуцьк — колишня державна слобода при річці Айдар за 50 верст від повітового міста, , 695 дворових господарств, 2 православні церкви, 2 школи, 2 постоялих двори, 3 лавки, базари по неділях, 5 ярмарки на рік. Можнякове — колишнє державне село при річці Айдар, , 184 дворових господарства. Павленкове — колишнє державне село при річці Біла, , 163 дворових господарства, лавка. Романенкове — колишнє державне село, , 70 дворових господарства, православна церква.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік: слобода Білолуцьк — 6389 мешканців; село Павленкове — 1581 мешканець; село Можнякове — 1897 мешканців.
Старшиною волості був Макар Михайлович Головинський, волосним писарем — Антон Гордійович Єротський, головою волосного суду — Захар Спиридонович Леоненко.
Примітки
Джерела