Ізюмський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії з центром у місті Ізюм, створений 1780 року.
Географія Ізюмський повіт розташовувався на півдні Харківської губернії; межував з Зміївським, Куп'янським, Старобільським повітами Харківської губернії та Бахмутським та Павлоградським повітами Катеринославської губернії.
Склад повіту 41 волость 2 міста: повітове Ізюм із передмістями Наддонецький хутір, слободами Гнідівка, Гончарівка, Пимонівка, Піски, хуторами Вепрецький, Донецький, Карандик, Каштибівка заштатне Слов'янськ із селами Богларівка, Бумаківка, хутором Тамицин
Література та джерела