Часник переможний, цибу́ля перемо́жна (Allium victorialis) — багаторічна рослина родини цибулевих, яку досить часто помилково називають черемшею, але це дві різні рослини.
Опис Трав'яниста розеткова рослина з квітконосними пагонами 30—70 см заввишки. Цибулини конічні-циліндричні, прикріплені до косо спрямованого вгору кореневищу, товщиною 1—1,5 см, зі світло-бурими або сірувато-бурими, сітчасто-волокнистими оболонками. У нижній половині вкриті гладкими, часто фіолетово-забарвленими піхвами листків. Листки плоскі, з ланцетною або широкоеліптичною пластинкою, звуженою в крилатий черешок.
Суцвіття — кулясте або, рідше, напівкулясте, досить густе, багатоквітковий зонтик, до цвітіння захований в чохол . Оцвітина зірчаста, дворядна, з шістьма пелюстками; листочки оцвітини еліптичні, білувато—зеленуваті, з малопомітною жилкою, зовнішні трохи коротші. Пелюстки еліптичні, тупуваті, довжиною 4—5 мм, білувато — зеленуваті, з одною малопомітною жилкою. Тичинок шість, нитки майже в півтора рази довше оцвітини, цільні, вузькотрикутні.
Плід — коробочка кулясто — тригранна, з широкозворотніми — серцеподібними стулками. Насінини кулькоподібні або майже кулькоподібні, за забарвленням майже чорні. Цвіте у червні-липні.
Хімічний склад
У всіх частинах рослини міститься ефірна олія, що обумовлює його різкий часниковий запах, аскорбінова кислота, лізоцим і фітонциди. До складу ефірної олії входять аллілсульфіди, пінеколінова кислота і аліїн. Крім того, листя містить: макроелементи (мг/г) — К — 37,0, Са — 15,8, Mg — 3,3, Fe −0,03; мікроелементи (мкг / г) — Mn-0,17, Cu-0,78, Zn-0,47, Со — 0,03, Мо — 0,25, Cr — 0,05, Al — 0,16, Ва — 0,02, V — 0,11, Se — 13,3, Ni — 0,16, Sr-0,65, Pb — 0,07, В — 31,2; концентрують Cu, особливо Se.
Поширення та екологія Голарктичний гірсько-субальпійський вид. Ареал складається з двох частин — середньоєвропейської і сибірської. Ізольовані популяції відомі з гір Кавказу, Малої Азії, Гімалаїв, Японії, та Північної Америки. У горах Європи відома з Піренеїв, Центрального масиву (у Франції), Юри, Вогезів, Альп(у діапазоні висот від 1400—1600 до 2600, місцями 3050 м), Карпат і Балкан.
Зростає зрідка у верхній частині лісового та в субальпійському поясах, серед криволісся, на луках, задернований кам′янистих схилах, на вологих, інколи оторфованих ґрунтах, від 800 (зрідка) до 1200—1500 м.
У межах Українських Карпат зростає у високогір'ях Чорногорського масиву Карпатського Біосферного заповідника та Карпатського національного природного парку.
Охорона Запропонована до Червоної книги Українських Карпат. Знаходиться під охороною у Румунії, Канаді, деяких областях Російської Фередації. Основний чинник антропогенного впливу — зривання для різних потреб.
Застосування Молоді пагони споживають свіжими, квашеними і солоними, як приправу до м′ясних страв і як вітамінну сиронину. За запахом наближається до часнику, однак не залишає в роті гіркуватого присмаку. Рослина багата на вітаміни, зокрема 50 г свіжої зелені забезпечує добову потребу людського організму у вітаміні С, вміст якого становить 700 мг%, тобто у 10-15 разів більше, ніж у лимоні чи апельсині.
Цибуля переможна виявляє також антисклеротичну дію, підвищує апетит, квітки сушать, заварюють і п'ють від тиску, посилює перистальтику кишечнику, сприяє розвитку нормальної кишкової флори, збільшує амплітуду та сповільнює ритм серцевих скорочень. У народній медицині використовують фітонцидні властивості рослини, її застосовують при застуді, бронхітах, гастриті, ентериті, ентероколіті, особливо інфекційного походження, проносах. Також застосовується у вигляді настоянки на вині, як засіб проти гарячці та для натирань при ревматизмі.
При застуді і грипі. Пучок листя прокрутити на м'ясорубці і вичавити сік. Соку повинно вийти 200 мл. Дати відстоятися і акуратно перелити в інший посуд, додати 1 ложку спирту. Зберігати в холодильнику. Як тільки починається епідемія, закопувати в кожну ніздрю по 2 краплі.
Цинга. Їсти в сирому вигляді та натирати її молодим листям підошви ніг.
Здавна рослину наділяли чарівною силою, здатною оберігати від усякого лиха. Вже у Стародавньому Римі її знали як ефективний кровоочисний та протицинготний засіб, здатний швидко поповнити нестачу вітамінів . Інколи застосовують у квітникарстві.
Вирощування Цибулю переможну частіше розмножують відбрунькованими цибулинами. Можна її вирощувати і насінням, але цей процес досить тривалий. Насіння необхідно стратифікувати — витримувати 80 — 100 днів при температурі від 0 до −3°С у суміші з вологим піском. Втім, можна тримати і в холодильнику на нижній полиці. Потім його висівають на затіненій ділянці в добре підготовлений ґрунт, мульчують торфом, зволожують. На другий рік цибулинки можна посадити на постійне місце.
Цибулини з корінням можна посадити відразу після викопування або зберегти до весни у вологому торфі або піску в прохолодному приміщенні. Садять цибулини рядами за схемою 30x15 см.
Догляд за посадками полягає в прополюванні, розпушуванні і оптимальному формуванні гнізд з цибулинами (не більше 6-7 штук). Формування гнізд здійснюється відділенням зайвих цибулин.
Класифікація
Таксономія Вид Цибуля переможна представник роду Цибуля (Allium), родини Цибулевих(Alliaceae), порядку Холодкоцвіті (Asparagales).
Підвиди У межах виду виділяють два підвиди: Allium victorialis subsp. platyphyllum Hultén Allium victorialis subsp. victorialis
Див. також Судинні рослини Чорногори Список дикорослих корисних рослин України
Примітки
Посилання Цибуля переможна
Джерела
Рандушка Д., Шомшак Л., Габерова И. Цветовой атлас растений. Серия: Картинки природы. / Пер. со словац. Фото Д. Рандушка. 1-е русское изд. — Братислава: Обзор, 1990. — 416 с. — ISBN 80-215-0068-9.
Дудченко Л. Г., Козьяков А. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Отв. ред. Сытник К. М. — К.: Наукова думка, 1989. — 304 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-12-000483-0.