Бернардо Буонталенті ( 1531, Флоренція — 1608) — італійський архітектор, інженер, сценограф, художник і винахідник, ерудит. Ключова фігура флорентійського маньєризму разом із Франческо Сальвіаті і Джорджо Вазарі. Серед його основних робіт є грот в Садах Боболі, фортифікації Ліворно, Трибуна Уфіцці та проєкти для палацу Пітті.
Життєпис За переказами втратив батьків під час однієї з повеней у Флоренції і був взятий на виховання в родину Медічі. Здобув різнобічну освіту , навчаючись в Франческо Сальвіаті, Бронзіно, Джуліо Кловіо, Джорджо Вазарі. Самостійно вивчав архітектуру Бартоломео Амманаті та скульптури Мікеланджело Буонарроті. Належав до першої генерації надзвичайно обдарованих флорентійських митців-маньєристів, що зробило місто одним із головних центрів італійського маньєризму.
Військовий інженер і архітектор
Рано покинув живопис, що викликало жаль у Джорджо Вазарі, який вбачав в цьому втрату для мистецтва Флоренції. Спеціалізувався на фортифікації і архітектурі, що відповідало потребам двору Медічі. Як архітектор вибудував Палаццо Б'янки Капелло, брав участь у будівництві і розширенні Уффіці, палаццо Нонфініто, добудові фасаду церкви Санта Трініта. Як військовий інженер зміцнював фортифікації Неаполю, Флоренції, Портоферайо, Ліворно, Пістої , Прато. Удосконалив конструкцію гармат і розробив новий тип запалювальних гранат.
Надвірна кар'єра
Зростав і виховувався при дворі великого герцога Тосканського Франческо І де Медічі. Був радником герцога в питаннях мистецтва як фахівець широкого профілю. Супроводжував герцога Франческо І в 1562 та 1563 роках під час його візитів в Іспанію. Зв'язок із герцогом обірвала смерть Франческо І 1587 року.
Наближеність до герцогського двору сприяла архітектурній кар'єрі Бернардо Буонталенті, котрий став наглядачем за фортифікаційними спорудами Флоренції. Сприяв перебудовам і збільшенню фортів міста Ліворно, як фортифікатор працював в різних містах Італії.
Майстерня у Флоренції
Мав власну майстерню у Флоренції, де роками працював дизайнером меблів, ювелірних виробів, речей ужиткового вжитку. Іноді працював художником мініатюр у рукописах. Частка речей прикрашала кабінет великого герцога, а згодом перейшла до збірок Уффіці. Працював декоратором під час свят герцогського двору, деяка кількість дизайну декору і феєрверків у малюнках збережена у фондах галереї Уффіці.
Оригінальні вівтарні сходинки роботи Буонталенті
Флоренція була відомим центром маньєризму в Італії. Майстри флорентійського маньєризму першої генерації, майстри високої обдарованості і ерудиції, активно розробляли тему сходинок первісно в теорії, помітно менше — в практиці. Поштовхом до розробок можна вважати проект вигадливих (і цілком маньєристичних ) сходинок, запропонованих і реалізованих Мікеланджело Буонарроті у флорентійській бібліотеці ЛауренціанаВазарі, с. 343.
Неможливість реалізації задумів сприяла появі вигадливих і надто незвичних сходинок в малюнках маньєристів, частково — у фресковому живопису.
Бернардо Буонталенті був майстром перехідної доби від пізнього маньєризму до раннього бароко. Ця обставина особливо відбилась у створенні ним 1574 року оригінального варіанту вівтарних сходинок у церкві Санта Трініта. Буонталенті створив із сходинок справжній арт-об'єкт, цікаво обробивши і оздобивши сходинки балясинами, рельєфами. Незвичною, наче виліпленою з гнучкої глини, була середина сходового майданчика, що була висунута уперед і підтримана кам'яними кронштейнами.
В XIX столітті була рішуче і необережно проведена реставрація церкви Санта Трініта, коли з неї варварські видалили барокові оздоби, бароковий вівтар і сходинки роботи Буонталенті, а церкву силоміць повертали до доби готики, котру вважали тоді престижною.
Але поруйнувати сходинки роботи Буонталенті навіть у XIX ст. не наважились. Їх видалили і перенесли у церкву Санто-Стефано-аль-Понте у Флоренції.
Вибрані архітектурні споруди
Палаццо Бьянки Капелло, Флоренція Вілла Медічі в Пратоліно Палаццо Геріні, Флоренція Фонтан делло Спроне Палаццо Рікарді, добудови Палаццо Уффіці, добудови Палаццо Реале, Сієна Палац дожів, Піза Церква Санта Трініта (Флоренція), бароковий фасад, оригінальні вівтарні сходинки Вілла Медічі ді Серавецца, Лукка Грот Мадам для Йоанни Австрійської, дружини Франческо І де Медічі (Сади Боболі, Флоренція) Палаццо Нонфініто, нині Національний музей антропології і етнографії, Флоренція фортечні укріплення в містах Неаполь, Флоренція, Портоферайо, Ліворно, Пістоя, Прато.
Галерея
Примітки
Джерела
Amelio Fara, Bernardo Buontalenti, Electa, Milano, 1995 G.De Logu, L'architettura italiana del Seicento e del Settecento, Firenze, 1935
Див. також
Відродження Пограбування Риму Маньєризм Сади Боболі, Флоренція Джорджо Вазарі Франческо Сальвіаті Джуліо Романо Бартоломео Амманаті Флорентійська художня школа