Ано́дна батаре́я — батарея з сухих елементів або акумуляторів, призначена для живлення лампової радіоапаратури з автономним живленням. Являє собою батарею з послідовно з'єднаних гальванічних елементів (зазвичай марганцево-цинкових). Термін «Анодна батарея» вживається також як умовна назва будь-якого джерела напруги, яку подають на анод (батарея, випрямляч, перетворювач тощо).
Напруга більшості анодних батарей лежить у межах від декількох десятків до ста і більше вольт. Батареї можуть бути з'єднані разом послідовно для отримання необхідної робочої напруги.
У Великій Британії та в деяких інших країнах, анодна батарея батарея була відомою під назвою «батарея високої напруги» ().
Незважаючи на те, що батарейна лампова апаратура практично вийшла з ужитку, анодні батареї випускаються промисловістю досі для використання в інших цілях.
Характеристики деяких анодних батарей Нижче наведені характеристики деяких анодних батарей, що випускалися в СРСР.
Найменування ЕРС, В Початкова ємність, А•год Призначення 31-САМЦЧ-0,02 (ГБЧ-СА-30, «Слух») 31 0,02 Для слухових апаратів 65-АНМЦ-1,3п («Тула») 65 (анод) 2,5 (накал) 1,3 29,5 Для радіоприймачів 70-АМЦГ-5 (БС-Г-70, «Дружба») 70 5 Для радіоприймачів 68-АМЦ-Х-0,6 (БАС-60-Х-0,6) 68 0,6 Для радіоприймачів та апаратури зв'язку 87-ПМЦГ-0,15 (ГБ-80) 87 0,15 Для приймачів і дозиметричної апаратури 102-АМЦ-У-1,0 (БАС-80-У-1,0) 102 1,0 Для радіоприймачів та апаратури зв'язку 120-АМЦГ-0,27 (БАС-Г-120) 120 0,27 Для радіоприймачів та апаратури зв'язку
Окрім сухих анодних батарей (БАС), готових до експлуатації, до 1930-х — початку 1940-х рр. випускалися і «мокрі» (БАМ), які працювали з рідким електролітом. Перед використанням такої батареї до її елементів необхідно було залити воду. «Мокрі» батареї радіоаматори успішно виготовляли самі.
Література
Спижевский И. И. Гальванические батареи и аккумуляторы. — М., Госэнергоиздат, 1949