О́льга Іва́нівна Плешкан (15 червня 1898, Чортовець, Городенківський район, Івано-Франківська область — 25 грудня 1985, Снятин, Івано-Франківська область) — українська художниця, музейна працівниця. Життєпис
Походження Народилась 15 червня 1898 року в селі Чортовець Городенківського повіту на Прикарпатті. Батько, о. Іван Плешкан, був у Чортівці священником. Мати — Олена Плешкан, дочка священника о. Кирила Гаморака, рідна сестра дружини Василя Стефаника Ольги, — після смерті чоловіка виїхала з дочкою до своєї сестри Ганни Гаморак — дружини Северина Даниловича в Березині, біля села Будзин Тлумацького повіту.
Освіта, кар'єра В 1910 році Ольга склала вступний іспит до української гімназії сестер Василіянок у Львові. Була членкою драгоманівського гуртка, який діяв у гімназії нелегально. В 1912 році коли двоюрідний брат матері Василь Костащук одержав посаду викладача української гімназії Товариства «Рідна школа» в Городенці, Ольга Плешкан переїхала зі Львова до Городенки навчатися в цьому закладі (його директором був письменник Антін Крушельницький).
1918 року закінчила гімназію, 1922 — стала студенткою філологічного факультету Львівського університету, 1925 — вступила до мистецької школи Олекси Новаківського, яку закінчила 1932 року. 1939 — працювала учителькою в селі Русові. В 1941—1944 роках експонувала свої твори на виставках у Львові як членка Спілки праці українських образотворчих мистців.
Після Другої світової війни Після Другої світової війни одержала посаду наукового працівника музею Василя Стефаника в тому ж селі, де працювала до виходу на пенсію 1957 року. Після виходу на пенсію переїхала до Снятина, співпрацювала з музеєм Марка Черемшини. В 1962 році Львівське відділення Спілки художників України організовало виставку учнів Новаківського: Ґебус-Баранецької, Григорія Смольського та Ольги Плешкан. На останньому році життя в неї дуже послабився зір — не могла вже сама читати і писати. Похована на «малому» цвинтарі в Снятині, біля могили своєї матері.
Вшанування пам'яті
Колишню вулицю Профспілкову, де вона мешкала у Снятині, названо її іменем. До 100-річчя від дня її народження в Снятині відкрито садибу-музей Ольги Плешкан. У кімнаті, де жила мисткиня, збережено інтер'єр, який був за її життя. На будинку, де вона жила в 1957—1985 рр., встановлено меморіальну таблицю з барельєфом художниці.
Творчий доробок Її картини зберігають у музеях Івано-Франківська, Львова, Снятина (музей Марка Черемшини) та Русова (музей Василя Стефаника). У Снятині представлені такі її картини: «Букет різнокольорових квітів», «Вид біля озера», «Вид з кімнати» — вид з гуцульської хати біля лісу, «Види гір в околицях Космача», «В'язка квітів», «Ікона Божої матері» — змальована в церкві святого Юра у Львові, «Портрет Євгенії Данилович» — сестри художниці, «Портрет Галини Шимонович» — дочки сестри художниці Дарії, «Портрет мати художниці» — 1936, (Олена Плешкан), «Портрет Юрка» — сина Василя Стефаника.
Також у музеях і приватних колекціях зберігають її роботи: «Автопортрет» — 1926, «Пейзаж» — 1926, «Русівська хаща» — 1926, «Хлопчик на березі ріки» — 1926, «Яблунька в саду В. Стефаника» — 1929, «Дівчина з Тулови» — 1929, «Портрет Василя Стефаника» — 1960, «Очистка кукурудзи» — 1961, «Краєвид с. Тулови» — 1963, «Соняшники» — 1967, «Краєвид Яремча» — 1969, «Гуцулка на воринні», «Дівчина читає книжку», «Івася Данилович», «Княгиня з Тулови», «Копиці сіна», «Лекція ланкової в колгоспі ім В. Стефаника», «Молода», «Молода в кожусі», «На березі Прута», «Прут», «Русівська школа з учнями», «Хата, в якій народився В. Стефаник», «Студентка медицини».
Джерела Плешкан Ольга Іванівна // — С. 478.
Посилання Музеї України Ольга Плешкан Львівська обласна бібліотека