Прима́рхи () — у вигаданому всесвіті Warhammer 40,000 — легендарні, напівбожественні очільники легіонів Космодесанту, видатні герої, створені Імператором Людства. Їхній генетичний матеріал і особисті переконання лягли в основу відповідних легіонів, а потім орденів Космодесанту. В галактичній громадянській війні, Єресі Гора, примархи поділилися на два протиборчі табори. На «теперішній» час Warhammer 40,000 частина примархів мертва, доля деяких невідома, проте декілька продовжують активну діяльність.
Назва «примарх» означає «перший правитель» (від primus — перший, ἀρχή — влада).
У настільній грі Мініатюри примархів не використовуються у звичайній настільній Warhammer 40,000, за винятком трьох (Робут Ґілліман, Магнус Рудий і Мортаріон), які достеменно живі та активно діють на «сучасний» період історії Warhammer 40,000. В повному складі ці персонажі доступні для варіації гри під назвою The Horus Heresy. Як ігрові юніти, примархи володіють дуже високими характеристиками, але також високою вартістю, порівнянною з вартістю невеликої армії для стандартної гри (400—500 очок). Кожен має набір особливого спорядження та зброї, а також притаманні йому уміння. Мініатюри примархів є предметами колекціонування, тому виконуються більш деталізованими, ніж стандартних військ, і поставляються в комплекті з декораціями.
Створення і втрата примархів
Усі двадцять примархів були створені в генетичних лабораторіях Святої Терри (нинішньої Землі), як васали Імператора, котрий планував зробити їх своєю опорою в майбутньому Хрестовому Поході і подальшій експансії людства. Їм передували інші проєкти Імператора, з яких відомі Янгол і Громові Воїни. Янгол був надлюдиною в єдиному екземплярі, створеною зумисне для боротьби з породженнями ворожого виміру Варпу. Це був сяйливий велетень вдвічі вищий за людину, що мав крила та був потужним псайкером. Він знищив князя демонів Фара'геотла (), котрий жив на Землі, але потім намірився знищити і всіх людей як причину появи демонів. Імператор занурив Янгола у стазис, а потім ув'язнив на віддаленій планеті. Громові Воїни натомість створювалися масово, носили спеціальні обладунки, були сильними та психічно стійкими воїнами без псайкерських здібностей, але мали короткий термін життя. З допомогою Громових Воїнів Імператор об'єднав Землю, але більшість їх загинула у вирішальній битві. За іншими версіями, Громові Воїни повстали проти Імператора через свою недовговічність і той був змушений винищити їх, або він розцінював їх лише як інструмент досягнення влади і знищив, коли захопив планету.
Спочатку Імператор планував зростити примархів як власних синів, особисто навчаючи і готуючи їх до прийдешньої великої місії. Але планам Імператора не судилося збутися: сили Хаосу проникли в лабораторію де росли примархи, і дітей в капсулах було розкидано різними планетами Чумацького Шляху. Кожен примарх опинився на окремій планеті, від дикунських до високотехнологічних. Так чи інакше, всі вони були знайдені місцевим населенням, яке перевершували витривалістю, силою і розумом. Імператор на основі збережених напрацювань та генетичного матеріалу створив Космодесантників — численних, проти менш могутніх солдатів, так званих "синів" примархів, вдосконалених генетично й синтетичними органами. Вони поступалися Громовим Воїнам, зате їх створення було простішим. За кількістю примархів було сформовано двадцять легіонів, з якими почався Великий Хрестовий похід за об'єднання людства. Примархи тим часом надзвичайно швидко дорослішали і пробивалися до влади завдяки своїм видатним якостям.
Віднайдення і Хрестовий похід Альфарій () — імовірно перший знайдений примарх, який не покидав Землю. Імператор з найближчими соратниками спершу вважав його єдиним вцілілим примархом. На Альфарія було покладено обов'язок діяти автономно, без вказівок згори, та будь-якими методами, щоб захищати Імперіум. Він отримав XX легіон, Альфа-легіон, тактикою якого стали приховування, інтриги й шпигунство. Всі воїни під командуванням Альфарія зазнали операції, ставши схожими на примарха, і називали себе своїм генетичним батьком. Він у свою чергу видавав себе за пересічного Космодесантника. Таким чином було вкрай важко виявити хто з них справжній примарх. Після знайдення Омегона, Альфарій помінявся з ним посадою і виглядом. Розуміючи, що Гор приведе Імперіум або до перемоги Хаосу і власної загибелі, або до перемоги Імперіуму і довгого занепаду, Омегон-Альфарій став на бік Гора. Проте, існують думки про його вірність Імператору, що видавалася за єресь. Гор Луперкаль () — офіційно перший віднайдений Імператором примарх. Потрапивши на планету Хтонія, він найдовше ріс з батьком і тому став наймогутнішим з примархів. Отримав під командування XVI легіон Місячних Вовків, вирощених з його ДНК. Маючи видатний талант до тактичного і стратегічного планування, Гор отримав найбільшу пошану Імператора. Після Улланорського походу, коли було знищено велетенську імперію орків, Гор отримав звання Магістра Війни, тобто керівника всієї армії Імперіуму. Однак, на планеті Давін його було поранено демонічним клинком і Гор впав у кому. Командир легіону Носіїв Слова, Ереб, що вже був зрадником, взяв на себе лікування примарха. Він організував ритуал, в ході якого Гор побачив майбутнє, де його самого зганьблено, батька шанують як бога, а повсюди панує тоталітаризм і релігійні фанатики. Це переконало примарха повстати проти Імператора з метою не допустити такої долі для людства. Однак, його боротьба з батьком та іншими примархами призвела до настання саме такого майбутнього. Леман Русс () — виріс на суворій планеті Фенріс, населеній войовничими племенами, де сезонно змінювалися тривалі зими й потопи. Його прихистила місцева вовчиця, відчувши силу немовляти. Коли люди знайшли примарха і вбили вовчицю, Леман убив кількох з них і був прийнятий до племені за надзвичайну силу. З часом він став славетним воїном, який об'єднав племена Фенрісу. Імператор, дізнавшись про сина, влаштував три змагання, після яких відкрив свою особу. Леман визнав Імператора своїм батьком і очолив сворений з його генетики легіон Космічних Вовків. У стосунках з іншими примархами створив собі образ прямолінійного варвара, водночас користуючись цим для здобуття влади власних синів-легіонерів. Був доволі свавільним та забобонним, але дуже вірним Імператору - його позаочі називали "Ланцюжним псом Імператора" через те, що він бездумно вбивав усіх за наказом Імператора. Під час Єресі Гора він не послухався наказу Імператора схопити свого брата Маґнуса і вирішив його вбити. Невідомий примарх Феррус Манус () — опинився на планеті Медуза, де зіткнувся з механічним чудовиськом, яке поклявся знищити. Для цього він шукав способи стати сильнішим, переховуючись від місцевих племен. Перемігши чудовисько, Феррус отримав металічні руки, вийшов до людей і став навчати їх технологіям. Він привів племена до процвітання, проте підтримував міжплемінну ворожнечу. Після поєдинку з Імператором визнав його владу і очолив X легіон Залізних Рук. Легіон разом з примархом були вмілими воїнами та інженерами, але вважали усіх звичайних людей слабаками. Фулґрім () — впав на планету Кемос, що жила за рахунок шахтарства і поставок з сусідніх планет. Фулгрім швидко став розумітися на технологіях і взявся за порятунок Кемоса від повільної загибелі. Під його керівництвом було відбудовано старі шахти, відновлено економіку і досягнуто процвітання занепалої планети. Своїх генетичних синів Фулґрім зустрів дружелюбно і визнав владу Імператора, очоливши III легіон Дітей Імператора. Оскільки цей легіон був малочисельним, Фулґрім приєднався до Гора і бився пліч-о-пліч з ним. Віднайшов меч, одержимий демоном, після цього зрадив Імператора та занапастив весь свій легіон. Вулкан () — опинився на вулканічній планеті Ноктюрн, де існувала віра в прихід спасителя. Капсула примарха впала на будинок коваля, який прихистив його і помітив надлюдські здібності хлопчика. Жителі Ноктюрну потерпали від нападів Темних Ельдар, але Вулкан, озброєний одними тільки ковальськими молотами, повів людей на боротьбу проти нападників і здобув перемогу. Імператор, прибувши на планету, кинув Вулкану виклик у змаганні на полювання на місцевих звірів. Імператор втратив здобич, рятуючи сина з лави, і той визнав його владу за вищість людського життя над нагородою. Взявши під командування XVIII легіон Саламандр, Вулкан прославився турботою про своїх синів і простих людей. Вулкан, як і Імператор, був Вічним - якщо його тіло гинуло, примарх воскресав за якийсь час у випадковому місці. Через особливості планети, на якій він опинився, його шкіра стала оніксово чорною, а очі - червоними. Роґал Дорн () — виріс на порівняно розвиненій планеті Інвіт у сім'ї патріарха місцевого клану. Шануючи свого названого діда, він очолив клан, а потім і всі інші клани. Він вивів народ Інвіту в космос, підкоривши навколишні системи. Імператор зустрів Рогала на борту його корабля «Фаланґа» і той визнав Імператора гідним правителем. Роґал Дорн прославився тим, що ніколи не шукав собі нагороди за перемоги і завжди говорив правду. Очолив свій кровний VII легіон Імперських Кулаків. Також він мав талант до будівництва фортець і взяв на себе роль захисника Імператорського Палацу на Террі під час її облоги. Робут Ґілліман () — був знайдений аристократами планети Макраґ, столиці імперії Ультрамару, яка зберегла багато технологій. Навчаючись різним наукам, Робут швидко прославився і очолив військові походи проти дикунів півночі планети. В ході постання аристократії Робут знищив ворогів держави, а їхнє майно роздав простим людям. Він створив меритократію, за якої Макраґ досяг процвітання. Імператор затримався у варп-штормі дорогою до Макраґу і знайшов планету вже високорозвиненою. Вона вела торгівлю з іншими планетами і мала сильну армію. Імператора вразило процвітання планети і він лишив Ультрамару автономію. Робуту було доручено командування XIII легіоном Ультрамаринів. Робут, завоювавши чергову загублену людську планету, не вирушав далі, поки не досягав на ній достатку, тому зрештою отримав великий притік рекрутів. Сини Ґіллімана стали найчисельнішим легіоном з усіх, а їхній примарх здобув славу воїна, мецената і будівничого. Маґнус Багряний () — впав на планету Просперо, де жили вигнанці-псайкери. Сам примарх мав набуте каліцтво — тільки одне око, але швидко перевершив усіх псайкерів планети. Вплив Маґнуса на варп був таким сильним, що Імператор на відстані довідався про сина і коли прибув на Просперо, вже добре знав Маґнуса. Примарх отримав у командування XV легіон Тисячі Синів, які перейняли від генетичного матеріалу Маґнуса схильність до псайкерства але мали смертельні мутації, які перетворювали їх на чудовиськ. Магнус домовився з варп-сутністю про допомогу і начебто вилікував своїх синів (через що, за чутками, втратив око). Попри попередження батька про небезпеки варпу, Маґнус збирав розкидані галактикою знання про варп і керування ним (хоча він і був вірним Імперіуму), що зустрічало осуд деяких братів, особливо від Лемана Русса та Мортаріона. Також Маґнус вважав, що можна обманювати, якщо це сприяє перемозі. Врешті було скликано Нікейський Собор, на якому псайкерство було заборонено, крім випадків коли воно прямо служить Імперіуму. Це спричинило недовіру примарха до Імператора, хоча він прагнув використовувати чаклунство варпу на благо. Коли Гор готував зраду, Магнус про це дізнався і захотів попередити Імператора, використавши замість астропатії заборонені практики. Цим він завадив Йому створити портал у Павутиння. Гор підмовив Русса вбити Магнуса (на що той погодився, не скоришвись наказу Імператора захопити його), після чого він став зрадником, хоча до останнього намагався спокутувати свою провину.