STS-77 — космічний політ шатла «Індевор» за програмою «Спейс Шаттл». Це 77-й старт у рамках програми і 11-й космічний політ «Індевора». Запуск здійснено 19 травня 1996 року. У програму польоту входило проведення мікрогравітаційних експериментів в комерційному лабораторному модулі «Спейсхаб-4», розгортання експериментальної надувної антени IAE, випробування нової системи орієнтації на автономному супутнику PAMS / STU. Астронавти провели в космосі близько 10 днів і благополучно приземлилися на авіабазі Едвардс 29 травня 1996 року.
Екіпаж (НАСА): Джон Каспер () (4)цифра в дужках показує число польотів скоєних членом екіпажу, включаючи цей-командир ; (НАСА): Кертіс Браун () (3)-пілот ; (НАСА): Енді Томас () (1)-фахівець польоту ; (НАСА): Деніел Бурш () (3)-фахівець польоту ; (НАСА): Маріо Ранко () (3)-фахівець польоту ; (ККА): Марк Гарно () (2)-фахівець польоту.
Параметри польоту Вага: кг (корисне навантаження) NSSDC = 1996-032A NORAD = 23870
Моменти місії Політ Шатла Індевор, як було заявлено, «відкрив космос для комерції». Екіпаж виконав дослідження в умовах мікрогравітації в комерційному Спейсхаб модулі. Місія підняла на орбіту і повернула на Землю супутник Spartan-207/IAE, а також виконала зближення з випробувальним супутником. У вантажному відсіку Шатла містився Набір з чотирьох експериментальних технологій, відомий як Technology Experiments for Advancing Missions in Space (TEAMS).
Для одного модуля Спейсхаб перевезено близько 1400 кг експериментального і допоміжного обладнання для 12 комерційних розробок космічної апаратури в галузі біотехнології, електронних матеріалів, полімерів та сільського господарства, а також для кількох наукових експериментів НАСА. Один із них, комерційний об'єкт зонного плавлення (CFZF) був розроблений в рамках міжнародного співробітництва між США, Канадою та Німеччиною. Це нагрівання різних зразків електронних і напівпровідникових матеріалів технікою зонного плавлення. Ще один об'єкт на Спейсхаб був Space Experiment Facility (SEF), вирощування кристалів шляхом дифузії пари.
Супутник Центру космічних польотів Годдарда (GSFC) Spartan-207 був використаний для розгортання та тестування експериментальної надувної антени (ІАЕ), що заклало основи для майбутнього розвитку технології надувних космічних структур. Під час 90-хвилинної місії були протестувані характеристики великої надувної антени. Конструкція антени потім була відкинута, а Spartan-207 згорнутий в кінці місії і повернений на Землю.
Протягом місії всередині вантажного відсіку Індевор виконувались експерименти чотирьох TEAMS програм. Вони включали: Експеримент GANE з Глобальної системи позиціонування (GPS), орієнтації і навігації, щоб визначити, з якою точністю система GPS може встановити координати космічного апарата; Експеримент VTRE (Vented Tank Resupply Experiment), щоб перевірити поліпшені методи заправки в космосі; Експеримент LMTE (Liquid Metal Thermal Experiment), щоб оцінити здібності теплових трубок розплавлених металів в умовах мікрогравітації; Експеримент PAMS, щоб продемонструвати принцип аеродинамічної стабілізації у верхніх шарах атмосфери. Камери на шатлі відстежували PAMS супутник після його розгортання.
Інша група експериментів на рейс включала: Експеримент BETSCE (Brilliant Eyes Ten Kelvin Sorption Cryocooler Experiment); Засіб водних досліджень (ARF); Експеримент BRIC (Biological Research In a Canister).
Також на борту була апаратура для дослідження процесу вирощування рослин (P-GBA) за проектом інституту «BioServe Space Technologies». Кілька видів рослин були доставлені в подвійному контейнері, розрахованому під їх зростання. Дослідження на вирощування рослин в умовах мікрогравітації, а також дослідження, що стосуються можливості сільського господарства у космосі були успішно проведені.
Фонтанний дозатор кока-коли (офіційно Апарат-2 для дослідження плинних середовищ або FGBA-2) був розроблений для використання на STS-77 як випробувальний полігон, щоб визначити, чи газовані напої можуть бути отримані з окремих компонентів (діоксид вуглецю, вода і ароматизовані сиропи) і визначити, чи отримані рідини можуть бути зроблені доступними для споживання. Кожен з членів групи спожив 1,65 літра звичайної і дієтичної кока-колиНаціональне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору accessdate 2009.-06-13.
Див. також Хронологія пілотованих космічних польотів
Примітки
Посилання Опис місії на сайті НАСА Відеоматеріали місії