Паради́гма ( — «приклад», «взірець») — у загальному значенні — теоретико-методологічна модель.
Парадигма — сукупність філософських, загальнотеоретичних основ науки і культури; система понять і уявлень, які властиві певному періодові розвитку цивілізації.Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання. — Харків: Фоліо, 2006. — 623 с. — (Б-ка держ. мови). — ISBN 966-03-3173-8. — С. 415. Парадигма — у мовознавстві вся сукупність форм слів, що утворюють лексему, а також зразок, схема словозміни. — С. 177. Парадигма речення — система форм структурної схеми речення, у якій вихідною формою є ядерне речення, а похідними — його трансформації. Парадигма програмування — система ідей і понять, які визначають стиль написання комп'ютерних програм Парадигма в соціології — система найбільш загальних вихідних і важливих обґрунтувань достатньо визнаної соціологічної теорії, яка визначає її концептуально-методологічний підхід до постановки і вирішення соціологічних завдань. Іноді під парадигмами розуміють групи теорії чи метатеорії.
Див. також Парадигматика Зміна парадигм
Примітки
Література О. Коппель. Парадигма // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4