Джордж Вестінгауз (; 6 жовтня 1846 — 12 березня 1914) — американський промисловець, інженер та підприємець, засновник компанії «Вестінгауз Електрик».
Життєпис
Народився 6 жовтня 1846 в Централ-Бриджі (Нью-Йорк). Його предки походили з Вестфалії в Німеччині, які спочатку переїхали до Англії, а потім емігрували до США. Прізвище є англізованою формою від німецького прізвища Вестінгаузен (). Його батько був власником машинного цеху, талановитим винахідником та бізнесменом; отримав шість патентів на сільськогосподарські механізмиДжордж Вестінгауз .
Найбільш значущими винаходами Джорджа Вестінгауза варто вважати роботи в області гальмівних систем залізничного рухомого складу.
Вестінгауз сконструював гальмо, що спрацьовує під тиском пари, а потім перше повітряне залізничне гальмо (патент отримав 1869 року). 1872 року Вестінгауз ввів автоматичне керування гальмом, після чого створив компанію з виробництва гальм, організував їх впровадження на рухомому складі пасажирського, пізніше товарного парку, і експлуатацію в США, а потім у Західній Європі та Росії. У другій половині XX століття гальмо Вестінгауз став використовуватися на комерційних автомобілях. Фактично пневматичні гальмівні системи сучасних великих автобусів, вантажівок та автопоїздів — вдосконалена версія гальма Вестінгауз.
Джорджу Вестінгаузу належать роботи в області нової системи сигналізації на залізницях, винахід методу демпфування ударів при зіткненнях вагонів на початку руху потягу і при його зупинці.
Крім того, Вестінгауз розробив способи безпечного транспортування природного газу по трубах на великі відстані, удосконалив електричний трансформатор. У 1893 році електромережа Вестінгауз висвітлювала Всесвітню виставку в Чикаго, а в 1894 році 10 електрогенераторів конструкції Ніколи Тесли були встановлені компанією Вестінгауза на новій гідроелектростанції Ніагарського водоспаду. У цей період Джордж Вестінгауз активно співпрацює в області змінного струму з сербським винахідником і всіляко його підтримує. Завдяки чому отримує свої найбільш значні патенти в області змінного струму і виявляється втягнутим в патентну війну з компанією Едісона, яка отримала назву «війна струмів», що закінчилася тільки після злиття і утворення «General Electric».
Серед інших значних винаходів Вестінгауза: трамвайний тяговий електродвигун ; електроприводні гальма для метро, що забезпечує швидку і безпечну зупинку потяга; електрифікований локомотив (електровоз) ; амортизатор для підвіски автомобіля.
Всього винахідник зареєстрував понад 400 патентів.
У 1910-1911 роках Вестінгауз був президентом Американського товариства інженерів — механіків. Доробок Патенти
Література
American Society of Mechanical Engineers, Transactions of the American Society of Mechanical Engineers . The electrification of Railways, G. Westinghouse. Page 945+. Fraser, J. F. (1903). America at work. London: Cassell. Page 223+. Leupp, Francis E. (1918). George Westinghouse; his life and achievements Boston: Little, Brown and Company. Hubert, P. G. (1894). Men of achievement. Inventors . New York: Charles Scribner's Sons. Page 296+. Jonnes, Jonnes (2003). Empires of Light: Edison, Tesla, Westinghouse, and the Race to Electrify the World. New York: Random House. ISBN 978-0-375-75884-3 Klein, Maury (2009). The Power Makers: Steam, Electricity, and the Men Who Invented Modern America. New York: Bloomsbury Press. ISBN 978-1596916777 Moran, Richard (2002). Executioner's Current: Thomas Edison, George Westinghouse, and the Invention of the Electric Chair New York: Alfred A. Knopf. ISBN 978-0-375-72446-6 New York Air Brake Company. (1893). Instruction book. 1893. Prout, Henry G. A Life of George Westinghouse . Westinghouse Air Brake Company. (1882). Westinghouse automatic brake . (ed., Patents on Page 76.)
Примітки