Фредерік Річардс Лейланд () (30 вересня 1831 — 4 січня 1892) — британський судновласник і колекціонер творів мистецтва з Ліверпулю. "The Plimsoll Sensation: The Great Campaign to Save Lives at Sea". Авторы: Nicolette Jones
Кар'єра В 1844 році мати Фредеріка Лейланда переконала «John Bibby & Sons», найстарішу судноплавну лінію Ліверпуля, взяти його до себе як учня. Лейланд, служачи учнем в цій фірмі піднявся і став партнером «John Bibby, Sons & Co.» (до цього звалася «John Bibby & Sons»).
У 1850 році залізні пароплави довели свою вигідність і міцно ввійшли до флоту. Торгівля велася в першу чергу з Середземномор'ям, експортуючи товари британського виробництва в обмін на місцеві сільсько-господарські продукти. Фредерік Річардс Лейланд, як говорили, грав важливу роль для введення в «Bibby» пароплавів в 1850 році для середземноморської торгівлі.
У 1861 році Фредерік Річардс Лейланд стає партнером в фірмі «John Bibby, Sons & Co.» (до цього звалася «John Bibby & Sons»).
У 1867 році Лейланд взяв в оренду Speke Hall (Спік зал) в Ліверпулі і у 1869 році купив будинок у Лондоні на 49 Princes Gate.
1872 рік. Товариство «John Bibby, Sons & Co.», що складалося з компаньйонів (партнерів) в числі яких був Фредерік Річардс Лейланд, розпалося. Grace's Guide. British industrial history.
У 1873 року Фредерік Річардс Лейланд одержав контрольний пакет акцій і бере правління від Джеймса Біббі на себе, бо Джеймс має намір піти у відставку. Лейланд зберег за собою право використовувати назву компанії «John Bibby, Sons & Co.» (він не проводив це в життя) і здавання компанії в найм. На цьому етапі компанія мала тільки чисто червоний прапор.
У 1873 році Фредерік Річардс Лейланд викупив 21 судно у підприємців братів Біббі, які віддали йому контроль над компанією, і Лейланд змінив назву компанії на назву з його власним ім'ям «Leyland Shipping Line».
Меценат
Перші закази Лейланда були до Россетті і Джеймс Макнейл Вістлер, і дати з 1864 по 1867 рік. Лейланд збирав мистецтва епохи Відродження, а також, що з прерафаелітів, Вістлер і Альберт Мур.
Лейланд замовив картину «Зачарований Мерлін» , написану художником пре-рафаелітом Едвардом Берн-Джонсом, яка була створена між 1872 і 1877 роками. На картині зображена сцена з легенд короля Артура — захоплення Мерліна разом з Леді Озера, Німуе. Мерлін показаний в пастці, безпорадним в кущі глоду, тоді як Німуе читає з книги заклинань.
У 1870-х роках Лейланд уповноважив Вістлера прикрасити свою їдальню. Отримана Павичева кімната вважається одним з найбільших творів Вістлера.
Останні роки В 1888 році Фредерік Річардс Лейланд відійшов від активного бізнесу, залишивши свого сина Фредеріка Доусона Лейланда () головним над судноплавною лінією.Linda Merrill, "Leyland, Frederick Richards (1831–1892)", Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004. Retrieved 4 November 2015]
4 січня 1892 а Фредерік Лейланд впав і помер на залізничній станції Блекфрайарс, залишивши свою компанію без керівника. Джон Рівз Еллєрман () (1862 —), Крістофер Фернесс () і Генрі О'Хейген () сформували компанію, щоб купити флот у виконавців «Leyland Line». Еллєрман був призначений керуючим директором. Так у 1892 році Джон Рівз Еллєрман зробив свій перший крок у судноплавстві очоливши консорціум, який придбав «Leyland Line» у покійного Фредеріка Річардса Лейланда.
Один з найбільших судновласників Великої Британії Фредерік Річардс Лейланд у 1892 році був похований на Бромптонському кладовищі , у Лондоні. Brompton.org Похоронний пам'ятник Лейланду — це тільки одна така робота Едварда Берн-Джонс, найкращий похоронний пам'ятник з мистецтв і ремесел у Великій Британії, а також в списку Класу II.
Після смерті У 1892 році Джон Еллєрман зробив свій перший крок у транспортні провідними консорціуму, який придбав «Leyland Line» кінця Фредерік Річардс Лейланд.
У 1901 році Еллєрман продав цей бізнес американському магнату Джону Пірпонту Моргану за £ 1,2 млн, який негайно війшов у склад «International Mercantile Marine Company».
Після смерті Лейланда, його вдова продала Павичеву кімнату американському промисловцю і колекціонеру творів мистецтва Карл Ланг Фрір (), який демонтував Павичеву кімнату і відправив її в Сполучені Штати. В даний час вона знаходиться в Смітсонівському музеї в галереї мистецтв Фріра у Вашингтоні, федеральний округ Колумбія.
Сім'я Фредерік Лейланд одружився з Френсіс Доусон () (1834–1910) у 1855 році, але вони розлучилися у 1879 році.
У них було четверо дітей: Фредерік Доусон Лейланд () (н. 1856) Фанні () (н. 1857) Флоренс () (н. 1859), одружена з Валентин Камерон Прінсепом Елінор () (1861–1952)
Посилання