Людомил Гюркович (Ludomił Gyurkovich, 23 листопада 1899, Станиславів, нині Івано-Франківськ — 20 липня 1980, Кельці) — польський архітектор, реставратор.
Біографія Представники родини Гюрковичів прибули до Львова із Сербії у часи Весни народів. Людомил Гюркович народився 1899 року в Станиславові (тепер Івано-Франківськ). Був одним із трьох дітей у сім'ї Леона Гюрковича — правника, пізніше директора Казенної палати у Львові. Мати Ядвіга з Суліславських.Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 223—224. — ISBN 83-04-04414-5. 1917 року закінчив Другу реальну школу у Львові.Trzynaste sprawozdanie Dyrekcji C. K. II. Szkoły Realanej we Lwowie za rok szkolny 1916-17. — Lwów : Nakładem dyrekcyi zakładu, 1917. — S. 34. Навчався у Відні, а 1926 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки.Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 291—292. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
1926 року став членом Політехнічного товариства у Львові.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 90. 26 листопада того ж року обраний «членом-заступником» до правління Кола архітекторів польських у Львові.Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416. Був асистентом на кафедрі містобудування Львівської політехніки. Працював у технічному управлінні магістрату. Заснував власне архітектурно-будівельне підприємство з офісом на вулиці Дверницького, 2 (тепер вул. Свєнціцького). До 1934 року спільником був інженер Станіслав Маліна.Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce… — S. 283. У Львові від 1930 року проживав у віллі, збудованій за власним проєктом на вулиці Обводовій, 6 (тепер вулиця Труша).Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3—4 (147—148). — С. 25. Згодом був головним архітектором Центрального промислового округу в Сандомирі. Після війни працював у Сандомирі, Острівці-Свентокшиському і Кельцях. Помер 20 липня 1980 року в Кельцях.
Будівлі Гюрковича відносяться до функціоналізму, часто доповнені елементами історичних стилів. Були також приклади спрощеного бароко (каплиця в КульпарковіOstrowski J. Kaplica publiczna na Kulparkowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 253—254. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.), неокласицизму (власна вілла у Львові). Окрім архітектурних робіт Гюркович також автор нереалізованого проєкту вітражів для костелу в селі Скелівка Старосамбірського району (1920-ті роки, співавтор Вітольд Равський).Walczak M. Kościół parafialny p. w. Św. Marcina w Felsztynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. 1927 року створив низку креслень і замальовок, які ілюстрували статтю Ігнатія Дрекслера про регуляцію міських вулиць.Drexler I. Szerokość jezdni w ulicach miejskich // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 18. — S. 291. 1930 року виконав фронтиспис для виданої у Львові книжки «Semper Fidelis. Obrona Lwowa w obrazach współczesnych».
Проєкти Реставрація понищеного артобстрілом 1915 року костелу в Тарнобжегу в місцевості Мехоцін. Затверджений львівським консерватором проєкт Гюрковича від 1928 року передбачав добудову півциркульної у плані каплиці з півночі, а також крухти і вежі із заходу. Реалізовано лише каплицю. Викладено нові склепіння, замінено конструкції даху і збудовано нову сигнатурку. Ззовні до стін добудовано підпори (можливо однак, що лише облицьовано цеглою старі). Роботи завершено 1931 року.Polanowski L. Kościół parafialny pw Św. Marii Magdaleny w Miechocinie // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe. — Czerwiec 1995. — № 10. — S. 13; Wójcik-Łużycki A. Nieznane plany rozbudowy kościoła św. Marii Magdaleny w Tarnobrzegu // Wiadomości Konserwatorskie. — 2012. — № 31. — S. 146—149. Каплиця в селі Кульпарків (тепер місцевість у Львові). Збудована у 1926—1927 роках у формах сильно спрощеного бароко. Зруйнована 1970 або 1973 року. Костел у Чишках, збудований значною мірою 1928 року, але до 1939-го остаточно не завершений. Проєкт створено вже у тракті будови (точна дата початку робіт невідома, можливо 1915 рік). Початково існував неоготичний проєкт дорожного інженера Євстахія Коссоноги, створений за зразком Маєрського.Zaucha T. Kościół parafialny p. w. Św. Michała Archanioła w Czyszkach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Drukarnia Narodowa, 1995. — Т. 3. — S. 48. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-25-4. Реставрація триярусної ренесансної аркади-лоджії у подвір'ї будинку № 6 на площі Ринок у Львові у 1926—1929 роках. Виконана спільно з Вавжинцем Дайчаком. Від початку XIX ст. аркада була забудована флігелями.; ; Бірюльов Ю. О. Ґюркович Людомил // Енциклопедія сучасної України… — С. 110; Власна вілла Гюрковича на вулиці Труша, 6 у Львові. Збудована 1930 року. Проєкт костелу у Хмелиськах від 1929 року. Не був прийнятий до реалізації.Ostrowski J. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża Św. Archanioła w Chmieliskach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 45, 49. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7. Відбудова костелу у Старих Скоморохах. Проєкт 1929 року, реалізований до 1932. Спорудженням керував будівничий Владислав Гертман. Загальна брила має традиційні форми, але з модерністичним фасадом, позбавленим оздоб. Існував також нереалізований проєкт Станіслава Бліхарського від 1925 року.Lenartowicz Ś. Kościół parafialny p.w. Św. Michała Archanioła w Skomorochach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Drukarnia Narodowa, 2002. — Т. 10. — S. 346, 348. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0; Skrabski J. Kaplica publiczna w Gniłowodach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Drukarnia Narodowa, 2002. — Т. 15. — S. 241. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-49-9. Склеп Гюрковичів на Личаківському цвинтарі, споруджений 1933 року. Увінчаний рельєфом «Воскресіння святого Лазаря», виконаний за ескізом Гюрковича ймовірно Юліаном Міколайським.Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 264—265. — ISBN 978-83-7543-009-7. Головний вівтар львівського костелу святої Єлизавети у стилі ар деко. Мармурово-алебастровий, місцями золочений, з металевими та бетонними елементами, створений у 1930—1934 рокахKrasny P. Kościół parafialny p. w. Św. Elżbiety // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 173, 180, 191. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (існують також версії про 1928—1934Biriulow J. Rzeźba… — S. 273; Бірюльов Ю. О. Ґюркович Людомил // Енциклопедія сучасної України… — С. 110. і про 1928—1933 рокиБірюльов Ю. О. Дюркович (Ґюркович) Людомил // Енциклопедія Львова… — С. 202.). Співавтор архітектор Юзеф Шостакевич, проєкт модифікував архітектор Вавжинець Дайчак. Вівтар виконала Фабрика алебастрових виробів у Журавно. Дев'ять стюкових і алебастрових скульптур створила Яніна Райхерт-Тот. Каплиця у Гвардійському Теребовлянського району. Будувалась із великими перервами у 1925—1937 роках. Приписується Гюрковичу. За будовою каплиця майже ідентична до його костелу у Скоморохах (1929—1932).Skrabski J. Kaplica publiczna w Gniłowodach… — S. 241. Реставрація парафіяльного костелу в Журові. Тривала до 1938. Проєкт перебудови захристії, невідомо чи реалізований.Petrus J. Kościół parafialny p. w. Stanisława Biskupa i Męczennika w Żurowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 393. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0. Металеві ґрати у стилі ар деко над дверима кам'яниці № 4 на площі Ринок у Львові (кінець 1920-х).Банцекова А. Є. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2008. — № 18. — С. 140. Костел в Матеушувці у модернізованих необарокових формах. Проєкт 1929 року, будівництво тривало у 1931–1939.Kurzej M. Kościół parafialny p. w. Św. Józefa w Mogilnicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2009. — Т. 17. — S. 245. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-71-0. Костел Матері Божої Параманної і монастир кармелітів босих у Львові в місцевості Персенківка. Проєкт 1931 року передбачав монастир і тринавовий костел у простих помірковано-модерністичних формах із деякими історичними елементами, такими як руст, антаблемент, обрамлення вікон. У тракті реалізації протягом 1932—1938 років проєкт зазнав змін. Довелось відмовитись від високої вежі-дзвіниці, східчастий фронтон костелу замінено на трикутний. Будівництвом від імені спілки Гюрковича і Станіслава Маліни керував Володимир Ващишин.Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce… — S. 280—292. Проєкт прибудови присінка у формах каплиці з куполом до костелу кларисок у Львові, 1930 рік. Не був прийнятий до реалізації.Zaucha T. Kościół p. w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor ss. Bernardynek // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków : Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 81, il. 143—145. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. Проєкт костелу в Маріямполі, створений 1930 року, реалізовувався від 1935-го. У 1939-му додатково спроєктував плебанію, яку того жроку реалізовано.Betlej A. Kościół parafialny p. w. Świętej Trójcy w Mariampolu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 226—227. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0. Проєкт вівтаря святої Терези парафіяльного костелу в Рудках. Виконаний 1931 року, скульптури авторства Міколайського.Walczak M. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Rudkach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1999. — Т. 7. — S. 305, 310. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-66-1. Генеральний план Коломиї (1930-ті).Бірюльов Ю. О. Дюркович (Ґюркович) Людомил // Енциклопедія Львова… — С. 202; Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce… — S. 292; Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Św. Michała Archanioła w Czyszkach… — S. 51. Генеральний план Кольбушової (1930-ті).