Рицінулеї (Ricinulei) — ряд членистоногих класу Павукоподібні (Arachnida). Це дуже своєрідний і нечисленний тропічний ряд, який налічує 70 сучасних і 15 викопних видів з крейдяного періоду.
Опис Це невеликі арахніди, 5-10 мм завдовжки, з твердим панцирним покривом. Головогрудний щит цільний, але його передній відділ перетворився на рухому кришечку, що прикриває ротові кінцівки. Черевце коротке, зовні на ньому помітні межі трьох сегментів, два-три передніх сегменти недорозвинені. На кінці черевця є маленьке черевце (залишок метасоми) з анальним отвором. Хеліцери короткі 2-членикові, зі своєрідною клешнею. У самців ноги третьої пари перетворилися у копулятивні органи. Дихають добре розвиненими трахеями. З яйця виходить шестинога личинка, яка потім перетворюється на восьминогу форму.
Поширення Поширені рицінулеї в Західній Африці і Південній Америці.
Спосіб життя Відомо, що вони вологолюбні, живуть приховано, під опалим листям, під корою, деякі виявлено в печерах. Рухаються рицінулеї дуже повільно, обмацуючи дорогу передніми ногами, на дотик відповідають завмиранням і довго залишаються нерухомими.
Систематика Перелік родин згідно з працею Dunlop, Penney & Jekel, 2011: Neoricinulei Selden, 1992 Ricinoididae Ewing, 1929 Palaeoricinulei Selden, 1992 Poliocheridae Scudder, 1884 Curculioididae Cockerell, 1916
Примітки
Література
Буруковский Р. Н. Зоология беспозвоночных: Учеб. пособие. — СПб. : Проспект Науки, 2010. — 960 с. (с. 699—700). — ISBN 978-5-903090-40-2 Жизнь животных. В 6 т. / Гл. ред. Л. А. Зенкевич. Т. 3. Беспозвоночные / Под ред. Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1969. — 576 с. (с. 55—56) Михайлов К. Г. Общая арахнология: Краткий курс. Ч. 1. Введение. Малые отряды. — М. : Товарищество научных изданий КМК, 2011. — 65 с. (с. 61—62). — ISBN 978-5-87317-749-3 </div>