Сер Вільям Артур Люїс (; 23 січня 1915, Кастрі, Сент-Люсія, Британська Вест-Індія — 15 червня 1991, Бриджтаун, Барбадос) — британський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1979 р.) «за новаторські дослідження економічного розвитку у застосуванні до проблем країн, що розвиваються».

Життєпис Артур Люїс народився в Сент-Люсії, яка тоді ще була частиною федеральної колонії Британських Навітряних островів, у родині шкільних вчителів Джорджа та Іди Люїс. Артур був четвертою дитиною серед п’яти. Його батьки імігрували з Антигуа незабаром після рубежу століть"The Sverige's Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 1979" , Nobel in Economics, 1979. Accessed 5 January 2011.. Джордж Люїс помер, коли Артуру виповнилося сім років, тож Іда сама виховала їхніх п’ятьох дітей. Артур був обдарованим школярем, і його завчасно перевели на два класи вперед. Після закінчення школи у віці 14 років Люїс працював клерком та чекав складання вступного іспиту до університету. У цей час він подружився з Еріком Вільямсом, майбутнім першим прем'єр-міністром Тринідаду і Тобаго, і вони залишилися друзями протягом всього життяTignor, pp. 11–13..

Після закінчення університету Люїс думав почати кар’єру інженера, але зрештою обрав економіку, оскільки уряди та компанії країн Вест-Індії, таких як Сент-Люсія, відмовлялися наймати кольорових людей. У віці 18 років він отримав стипендію для навчання в Лондонській школі економіки (LSE) та став першою чорношкірою людиною, яку прийняли в LSE. Академічну роботу Люїса помітили та захоплювалися нею його колеги та професори. Перебуваючи в LSE, Льюїс мав можливість навчатися у таких людей, як Джон Хікс, Арнольд Плант, Ліонель Роббінс та Фрідріх Гаєк. Після здобуття ступеня бакалавра наук 1937 року та доктора філософії 1940 року в LSE під керівництвом Арнольда Планта Люїс працював членом персоналу LSE до 1947 року.

Працював у Манчестерському та Принстонському університетах. Президент Американської економічної асоціації в 1983 році.

Родина 1938 року Люїс одружився з Гледіс Джейкобс з острова Гренада, яка згодом стала скульптором. У них народилися дві дочки.

Нагороди У 1963 році уряд Великої Британії присвоїв Люїсу лицарське звання. Він був почесним доктором двадцяти університетів Америки, Європи та Африки, в тому числі Колумбійського, Гарвардського і Єльського, а також університетів Вест-Індії, Манчестера, Уельсу, Бристоля, Лагоса і Торонто. Він був почесним членом Лондонської школи економіки. У 1966—1973 роках — почесний президент Університету Гани. 1969 року він став почесним членом Вейцмановского інституту (Ізраїль). У 1983 році призначений президентом Американської економічної асоціації. Був членом-кореспондентом Британської академії наук. Обіймав посади члена ради Королівського економічного товариства (Велика Британія), президента Економічного товариства Гани і члена Економічного консультативного комітету Національної асоціації підтримки кольорового населення США.

Нобелівська премія 1979 року Артур Люїс разом із Теодором Шульцем були удостоєні Нобелівської премії з економіки «за новаторські дослідження економічного розвитку, особливо стосовно проблем країн, що розвиваються». Спадщина та почесті

На його честь названо Громадський коледж Артура Люїса в Сент-Люсії. (відкриту 2007 року) в Університеті Манчестера назвали на його честь, оскільки він читав там лекції кілька років до вступу на державні посади. Інститут соціальних та економічних досліджень сера Артура Люїса Університету Вест-Індії названо на його честь. Портрет сера Артура Люїса розміщений на реверсі 100-доларової банкноти східнокарибського долара. Аудиторія Артура Люїса, головна аудиторія Робертсон-Хола, де знаходиться Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона Принстонського університету, названа на його честь. 10 грудня 2020 року Google присвятив серу Артуру Люїсу Google-дудл.

Праці

Lewis W. A. Labour in the West Indies. — London, 1939. Lewis W. A. Economic Problems of Today. — London, 1940. Lewis W. A. An Economic Plan for Jamaica//Agenda, 3(4), 1944. — pp. 154—163. Lewis W. A. Monopoly in British Industry. — London, 1945. Lewis W. A. Economic Survey, 1919—1939. — London, 1949. Lewis W. A. The Principles of Economic Planning, 1949. Lewis W. A. The Industrial Development of the Caribbean. Kent House, Port of Spain, 1951. Lewis W. A. Economic Development with Unlimited Supplies of Labour // The Manchester School, 1954. Lewis W. A. The Theory of economic Growth. — London: Allen & Unwin, 1955. Lewis W. A. Reflections on unlimited labour, Princeton, DP 55, October 1968. Lewis W. A. The Evolution of the International Economic Order. — Princeton: Princeton University Press, 1977. Lewis W. A. Growth and Fluctuations, 1870—1913. — London: Allen & Unwin, 1978. Lewis W. A. The Dual Economy Revisited // The Manchester School of Economics and Social Studies. 1979. No. 47, pp. 211—229.

Посилання Sir Arthur Lewis — Biographical Довбенко М. Льюїс (Lewis) Артур Вільям // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. с. 213-214. ISBN 966-580-101-5 (Т. 2)

Примітки