Миха́йло Микола́йович Лебедю́к (* травень 1951, Саврань) — доктор медичних наук — 2004, професор — 2006, завідувач кафедри дерматології та венерології з курсом естетичної й реконструктивної медицини Одеського національного медичного університету.

Життєпис По закінченні навчання у школі 1968 року поступає до Одеського медичного училища № 3 (на вул. Баранова, 10), 1971 після закінчення працював в Одеській обласній клінічній лікарні (у той час на Слобідці) — у відділенні анестезіології. Проходив службу в радянському війську — у Чехословаччині.

Після демобілізації у 1973 році поступає до Одеського ім. Пирогова медичного інституту.

Закінчив інститутське навчання, протягом 1979—1980 років проходив спеціалізацію по дерматології в Одеському обласному шкірновенерологічному диспансері.

В 1980—1981 роках — науковий співробітник Одеського НДІ гігієни водного транспорту МОЗ СРСР.

1982—1984 роки — дерматовенеролог управління внутрішніх справ Одеського облвиконкому.

Протягом 1984—1990 років — в Одеському НДІ вірусології та епідеміології ім. Мечникова працював науковим дослідником.

В 1984—1986 проходив навчання в Одеському інституті патентознавства.

Директор Науково-дослідного центру захворювань, котрі передаються статевим шляхом — 1990 року стає його засновником.

1996 року захищає кандидатську дисертацію при Національному медичному університеті ім. Богомольця.

З 1997 року за сумісництвом працює в Одеському державному медичному інституті асистентом на кафедрі шкірних та венеричних хвороб.

У 1999—2002 роках проходив в Національному медичному інституті ім. Богомольця докторантуру.

2003 року захищає докторську дисертацію: «Епідеміологія, клінічний патоморфоз хламідійної і змішаної урогенітальної інфекції, комплексна діагностика, лікування, профілактика».

Серпнем 2003 приступив до завідування кафедрою дерматології та венерології Одеського державного медичного університету.

З 2003 року — голова Одеської філії Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів.

2004 року йому присуджено ступінь доктора медичних наук за спеціальністю «Шкірні та венеричні хвороби».

2005 року отримує вчене звання доцента, 2006 — професора.

2009 року пройшов конкурс на подальше завідування кафедрою Одеського медичного університету — її було реорганізовано та перейменували на кафедру дерматології та венерології з курсом реконструктивної і естетичної медицини.

В наукових дослідженнях вивчає: клініко-епідеміологічні особливості хронічних дерматозів та інфекцій, що передаються статевим шляхом, дозорний епідеміологічний нагляд ВІЛ-інфекції серед хворих із ЗПСШ.

Провадить післядипломну підготовку лікарів в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі й аспірантурі.

Проводить передатестаційні цикли для лікарів-дерматовенерологів, стажування та спеціалізації по фаху «Дерматовенерологія» та «Дерматокосметологія».

Автор більш як 200 наукових праць, з них 3 навчальні посібники: «Шкірні та венеричні хвороби», «Дерматовенерологія», «Добровільне консультування і тестування на ВІЛ».

Зареєстровано 17 патентів і авторських свідоцтв.

2005 року дані про нього занесені у біографічне видання «Видатні вчені Одеси».

Входить до складу редакційної колегії журналу «Дерматологія. Венерологія. Косметологія», такого ж видання в Дніпропетровську та «Журналу дерматології і косметології ім. М. А. Торсуєва» в Донецьку.

Серед виданих робіт — «Шкірні та венеричні хвороби. Курс лекцій», 2000, — разом з Лобановським Г. І., Зелінською Лідією Іванівною, Федчуком Володимиром Петровичем.

Джерела Історія кафедри До 60-річчя