Гровер Вашингтон Молодший (,  — )[ allmusic Biography] — американський джаз-фанк/соул-джаз саксофоніст. Разом із Джорджем Бенсоном, Джоном Клеммером (анг.), Девідом Санборном, Бобом Джеймсом (анг.), Чаком Манджоні (анг.Chuck Mangione), Гербом Алпертом, та Спайро Джира (анг.Spyro Gyra), він багатьма вважається одним із засновників жанру м'який джаз (анг.Smooth Jazz). Був автором багатьох творів, що виконував. Пізніше виступав у ролі продюсера та аранжувальника.

Впродовж 1970-х та 1980-х, Вашингтон випустив численні хіти у своєму жанрі, включаючи «», «Reed Seed», «Black Frost», «», «» та «». На додаток, він грав дуже часто із іншими артистами, включаючи Білла Візерса у «» (що й досі регулярно лунає на радіо), Патті ЛаБель (анг.) у «», та Филіс Хайман у «A Sacred Kind of Love». Він також запам'ятався за гру класичної теми Дейва Брубека «Take Five», та за його версію 1996-го року теми «Soulful Strut».

Вашингтон переважно грав на саксофонах, із нанесеним покриттям нікелю чорного кольору, та зроблених компанією . А саме, на моделях SX90R альт та SX90R тенор. Він також грав на саксофоні Mark VI alto у ранні роки своєї кар'єри. Його основний сопрано саксофон був із покриттям чорного нікелю, H.Couf Superba II (також розроблений компанією Keilwerth для Герберта Коуфа (анг.)) та на Keilwerth SX90 у останні роки свого життя.

Біографія

Юні роки Вашингтон народився у місті , штат Нью-Йорк, 12 грудня 1943 р. Його мати була півчою у церковному хорі, а його батько колекціонував старі грамофонні записи, та також був саксофоністом. Таким чином, музика оточувала Гровера всюди із самого дитинства. Він зростав, слухаючи видатних джазменів та великі джазові гурти, а саме Бенні Гудмена, Флетчер Хендерсона (анг.), тощо. Коли Гроверу Молодшому було 8 років, його батько, Гровер Старший, подарував йому саксофон. Він навчався грати та крадькома ходив у клуби, щоб послухати видатних блюзових музикантів Баффало.

Початок кар'єри Вашингтон покинув Баффало та почав грати у гурті із Середнього Заходу «The Four Clefs» та згодом у гурті «Mark III Trio» з Менсфілду (анг.Mansfield), штат Огайо. Невдовзі він був призваний до армії США, де він зустрів барабанщика Біллі Кобгема. Музичний авторитет Нью-Йорку, Кобгем познайомив Вашингтона із багатьма нью-йоркськими музикантами. Після служби в армії, Вашингтон випробовував свій талант поблизу Нью-Йорка, врешті, оселившись у Філадельфіїу 1967. У 1970-му та 1971-му, він з'являється у перших двох альбомах Леона Спенсера (анг.) на Prestige Records, разом із Ідрісом Мухаммедом (анг.) та Мелвіном Спарксом (анг.).

Але популярність прийшла до Вашингтона завдяки іншому артисту. Альт-саксофоніст Генк Кроуфорд не зміг бути у студії на запису, що робив Крід Тейлор на , тому Вашингтон зайняв його місце, незважаючи на те, що він був дублером. Таким чином було записано першого сольного альбому Гровера . Він був талановитий та грав із серцем та душею на сопрано, альт, тенор та баритон саксофонах. Додаючи щось нове у сучасну для того часу музику, він дуже вплинув на розвиток основної джазової течії.

Слава У той час, як перші три альбоми зарекомендували його як талановитого джаз та соул музиканта, лише четвертий альбом Гровера 1974-го року, що звався , приніс йому ще й комерційний успіх. Альбом піднявся на 10 місце у рейтингу журналу Біллборд «Найкращі 40 альбомів Біллборда» (анг.Billboard's Top 40 album chart), а титульна композиція зайняла 16 місце у рейтингу пісень у стилі Ритм-н-Блюз (також № 54 у жанрі поп-музики). Усі ці альбоми були записані за участю гітариста Еріка Гейла , у подальшому незмінного учасника команди Вашингтона. Його наступний альбом на Kudu у 1975-му році також зайняв місце № 10 у рейтингу найкращих альбомів.

Завдяки усім цим записам 70-ті роки пройшли для Гровера Вашингтона у кращому світі, та їх кульмінацією став визначний альбом (1980 р.), що зібрав у себе усе найкраще, зігране Гровером до того часу. На момент запису Гровер вже мав контракт із студією Elektra Records, частиною великої компанії Warner Music group. Альбом видався м'яким, із відчутним впливом ритм-н-блюзу та легкий до прослуховування. Любов Вашингтона до баскетболу, а особливо до команди НБА Філадельфія 76, призвела до написання ним другої композиції альбому «Let It Flow», присвяченої Джуліусу Ірвінгу за кличкою Доктор Джей (анг. Dr.J). Однією з найкращих пісень альбому стала його спільна робота із соул-виконавцем Біллом Візерсом «» — хіт на радіо протягом весни та літа 1981-го року, пісня, що посіла позицію № 2 у рейтингу Гаряча Сотня Біллборда (Hot 100) журналу Біллборд. Альбом став платиновим у 1981-му, та також виграв Нагороду Греммі у 1982-му році у номінації найкраща пісня у жанрі ритм-н-блюз («Just The Two of Us»), та найкраще виконання у жанрі Джаз-Ф'южн («»). «» також був представлений у номінаціях «Запис року» та «Пісня року».

Вважається, що у подальшому етапі творчості після альбому «Winelight», Вашингтон посприяв розквіту нових молодих талантів, що заявили про себе наприкінці 1980-х та на початку 1990-х.

Також його пісня Mr. Magic вважається як така, що вплинула на розвиток музичного стилю Гоу-Гоу (анг.), що з'явився у середині 1970-х.

Ухід з життя 17 грудня 1999-го року, на п'ятий день після свого 56-го дня народження, під час очікування у зеленій кімнаті після виконання чотирьох пісень для The Saturday Early Show, у CBS Studios у Нью-Йорку, Вашингтон знепритомнів. Його було доставлено до лікарні St. Luke's-Roosevelt Hospital, де він помер приблизно о 19-30. Лікарі констатували, що він зазнав обширного серцевого нападу. Похований на кладовищі West Laurel Hill Cemetery.

Вшанування Велика фреска Вашингтона у Філадельфії, як частина програми анти-графіті Mural Arts Program, на південній частині перетину вулиць Broad та Diamond.Mural can be seen in Street View.

Дискографія

Як лідер РікАльбомСША 200США РнБСША Billboard charts Джаз1972 62 8 4 111 20 11973 100 26 11975 10 1 1 10 1 11976 31 7 11977 11 4 11978 35 7 11979 24 15 21980 24 8 1 5 2 11981Come Morning 28 — 1Baddest 96 40 5Anthology 149 44 111982The Best Is Yet to Come 50 8 11984Inside Moves 80 21 31986House Full of Love 125 52 251987 — — —1988 — — 21989Time Out of Mind — 60 11992Next Exit 149 26 11994All My Tomorrows — — 21996Soulful Strut 187 45 21997Breath of Heaven: A Holiday Collection — — 72000Aria — — —

Як Сесійний Музикант Із Кетлін Беттл So Many Stars (Sony, 1995) Із Кенні Берреллом Togethering (Blue Note, 1985) Із (Prestige, 1970) Із Декстером Гордоном American Classic (Elektra, 1982) Із (CTI, 1977) Із (Prestige, 1970) (Prestige, 1971) Із The Mark III Trio Let's Ska at the Ski Lodge (Downhill, 1964) Із Джеррі Малліганом Dragon Fly (Telarc, 1995) Із (CTI, 1973) Із Джонні «Гаммондом» Смітом (Prestige, 1971) (Kudu, 1971) (Kudu, 1971) Із (Prestige, 1971) Із (Prestige, 1970) (Prestige, 1971) Із (Evidence, 1990) Із (CTI, 1972) Із Біллом Візерсом Just the Two of Us (Columbia Records, 1981)

Сингли РікСинглиСШАBillboard Top 200 ПопСШАHot R&B/Hip-Hop Songs РнБ1971«Inner City Blues» — 421972«Mercy Mercy Me» — —«No Tears In the End» — 491973«Masterpiece» — —1975«Mister Magic» 54 161976«Knucklehead» — —1977«Summer Song» — 571978«Do Dat» — 751979«Tell Me About It Now» — —1980«Snake Eyes» — —«Winelight» — —1981«Just the Two of Us» 2 31982«Be Mine (Tonight)» 92 13«Jamming» — 651983«The Best Is Yet to Come» — 141984«Inside Moves» — —1987«Summer Nights» — 351989«Jamaica» — —1990«Sacred Kind of Love» — 211992«Love Like This» — 31

Примітки

Посилання Official website Grover Washington, Jr. at Legacy Recordings Grover Washington TV Interview from C Music TV Jazz Conversations with Eric Jackson: Grover Washington Jr. from WGBH Radio Boston