Планула — личинкова стадія в життєвому циклі кнідарій. Це організм овальної форми, величиною до 1-1,5 мм, із заокругленим переднім кінцем та двобічною симетрією.
Планула являє собою організм, складений двома типами клітин: зовнішній покрив (ектодерму) утворюють пласкі клітини із війками, завдяки биттю яких личинка рухається в товщі води; всередині планули знаходиться маса менш диференційованих клітин (ентодерма), що оточує зачаткову кишкову порожнину.
Планули можуть мати ротовий отвір та вдаватись до самостійного живлення (як у коралів та актиній), або не мати рота та не живитись взагалі (як в класі Гідроїдні).
Завдяки планктонному способу життя, а також здатності до активного пересування, планули відіграють значну роль в розселенні свого виду, особливо у випадках, коли в життєвому циклі даного виду немає інших рухливих форм (Anthozoa, деякі Hydrozoa). Період життя планули може у різних видів коливатись від кількох годин до 15-20 діб. Після періоду активного плавання планула осідає на дно та розвивається в поліп, або в медузу (у тих таксонів, де стадія поліпа в життєвому циклі редукована).
У деяких видів (наприклад, в класі Сцифоїдні) планули після утворення із заплідненого яйця можуть не вести вільний спосіб життя, а залишатись прикріпленими до материнської особини медузи.
У ряді випадків (наприклад, в родині Narcomedusae класу Гідроїдні) планули можуть нестатево розмножуватись шляхом брунькування, але звичайно кожна планула дає початок лише одному дорослому організму (медузі або поліпу).
Література Grzimek's Animal Life Encyclopedia, Edition 2, Volume 01; Thomson Gale, 2003.