Ві́ктор Іва́нович Му́хін ( 28 вересня 1914, Зайцеве — 9 лютого 1977, Ворошиловград) — український радянський скульптор, член Спілки радянських художників України з 1946 року. Брат скульптора Богдана Мухіна.
Життєпис Народився року в селі Зайцевому (нині селище міського типу Бахмутського району Донецької області, Україна). Протягом 1931—1932 років навчався у Харківському художньому інституті у Леонори Блох; 1938 року закінчив Київський художній інститут, де вчився у Жозефіни Діндо та Леоніда Шервуда.
З 1952 року викладав у Ворошилоградському художньому училищі. Серед його вихованців — Петро Кізієв, Олексій Лакатош, Микола Можаєв. Був засновинком та у 1958—1962 роках очолював Ворошиловградську організацію Спілки художників України. Жив у Ворошиловграді, в будинку на вулиці Демехіна, № 27, квартира № 55. Помер у Ворошиловграді 9 лютого 1977 року.
Творчість Працював в галузі монументальної та станкової скульптури. Серед робіт: станкова скульптура «Над загиблим другом» (1945); «Михайло Фрунзе» (1949, бронза); «Молодогвардійці» (композиція з п'яти фігур: Олег Кошовий, Уляна Громова, Сергій Тюленін, Любов Шевцова; 1950—1954, гіпс тонований, 251 Х 88 Х 87; у співавторстві з Василем Агібаловим та Василем Федченком; Національний художній музей України; модель пам'ятника встановленого у Сорокиному)Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінки 68—69.. «Герой Радянського Союзу Уляна Громова» (1952); «Шахтар відпочиває» (1960); «Син Донбасу» (1963, у співавторстві з В. Дедичевим); «Феросплавлювач» (1965); «Хлібороби» (1965, тонований цемент); «Ми наш, ми новий світ збудуємо» (1965—1966, дерево); «Володимир Ленін з робітником» (1967, дерево); «Петро Чайковський» (1967, бетон литий); «Портрет П. Лютикова» (1971, чавунобетон); пам'ятники Володимиру Леніну в Красному Лучі (1944, бронза, граніт; у співавторстві з Василем Агібаловим та Василем Федченком); радянським воїнам на братській могилі в Луганську (1944, бетон; у співавторстві з Василем Агібаловим та Василем Федченком); радянським воїнам на братській могилі в Кадіївці (1946, бетон; у співавторстві з Василем Агібаловим та Василем Федченком); молодогвардійцям у Сорокиному (відкрито 12 вересня 1954; бронза, граніт; у співавторстві з Василем Агібаловим та Василем Федченком, архітектор Олександр Сидоренко); молодому Володимиру Леніну в Основі (1955, у співавторстві з Василем Агібаловим та Василем Федченком); Володимиру Леніну в Луганську (1955, у співавторстві з Василем Агібаловим, Василем Федченком, Іваном Чумаком); героям Біловодського повстання 1918 року у Біловодську (1968—1969, пісковик, залізобетон; архітектор В. Житомирський); монумент «Україна — визволителям» у смт Міловому (1972, у співавторстві); «Шахтар відпочиває» у Горлівці (1970-ті). Брав участь у республіканських виставках з 1946 року, всесоюзних — з 1951 року, зарубіжних — з 1954 року.
Відзнаки
Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1956 року; Орден Трудового Червоного Прапора; Шевченківська премія за 1973 рік (за монумент «Україна — визволителям» у смт Міловому; разом з Георгієм Головченком, Анатолієм Єгоровим, Іваном Міньком, Іллею Овчаренком, Василем Федченком, Іваном Чумаком).
Примітки
Література
Мухін Віктор Іванович // ; Мухін Віктор Іванович // ; Мухін Віктор Іванович // ; Мухін Віктор Іванович // ;