Дамаскін (; в миру Димітріос Папандреу, ; 3 березня 1891 — 20 травня 1949) — ієрарх Елладської православної церкви, з 1941 до своєї смерті — архієпископ Афінський та всієї Еллади. Тимчасовий правитель («регент») Греції до повернення короля Георга II до країни. Прем'єр-міністр Греції (жовтень 1945). Серед багатьох почестей, які він отримав, він був проголошений "Праведником народів світу" - титул, який дається тим, хто рятував життя євреїв під час війни.
Життєпис Народився 3 березня 1891 року в Дорвиці. У званні рядового був учасником війни 1912–1913 років. 1917 року вступив до монастиря, де став ченцем, узявши ім'я Дамаскин. 1918 року був призначений настоятелем монастиря Пенделі.
Єпископське служіння
1922 року став єпископом Коринфським. 1938 був обраний архієпископом Афінським, предстоятелем Елладської православної церкви. У зв'язку з тим, що він відкрито виступав проти режиму Іоанніса Метаксаса, його обрання було оголошено недійсним, й виконувати обов'язки глави церкви було доручено єпископу Трапезундському Костянтину. Тоді Дамаскин залишив Грецію та оселився у гірському монастирі у Фанеромені.
Предстоятель Церкви З 1941 року — архієпископ Афінський та всієї Еллади. Духовний лідер опору гітлерівській окупації. Відіграв значну роль у порятунку євреїв, надсилаючи владі та оприлюднюючи листи протесту. У 1945—1946 роках — регент Греції. Для кращого контролю над ситуацією призначив сам себе на пост прем'єр-міністра країни.
Помер в Афінах 20 травня 1949. Похований на Першому афінському кладовищі.
Примітки
Джерела ДАМАСКИН (ПАПАНДРЕУ), АФИНСКИЙ