Володимир Володимирович Вдовиченков (; нар. 13 серпня 1971, Гусєв) — російський актор театру і кіно. Заслужений артист Російської Федерації (2012). Внесений до бази «Миротворець» і підтримує російське вторгнення в Україну.

Життєпис Володимир Володимирович Вдовиченков народився 13 серпня 1971 року в місті Гусєв, Калінінградській області і жив там до закінчення школи. У дитинстві займався боксом. Закінчив 42-гу Кронштадтську морехідну школу в 1989 р. і чотири роки служив на Північному і Балтійському флотах. З дитинства любив кіно (його кумиром був Ван Дамм) і вирішив спробувати вступити до ВДІКу.

Навчаючись на підготовчих курсах, працював офіціантом у клубі. У 1997 р. вступив до ВДІКу в майстерню Георгія Георгійовича Тараторкіна, яку закінчив у 2001 р.

Коли був студентом, знімався в кіно, рекламних роликах, у кліпах та в епізодах у фільмах. На 4-му курсі Вдовиченков отримав від режисера Олексія Сидорова одну з головних ролей у телесеріалі «Бригада». Після виконання ролі «Філа» Вдовиченков здобув широку популярність.

Працював у Театрі імені Моссовєта. З 2002 р. працює в трупі Державного академічного театру ім. Є. Вахтангова.

Особисте життя Перший раз Володимир одружився в 18 років на дівчині, з якою вчився в паралельних класах. Другий раз одружився — в ​​20, третій — у 27 років. Друга дружина Ганна Леонідівна Вдовиченкова. Син Леонід Вдовиченков (1993 р. н.) (від другого шлюбу живе в Санкт-Петербурзі). Третя дружина, Наталія Давидова, керує торгово-комерційним центром «Юпітер» у Москві. Четверта дружина, з 2005 р., актриса, Ольга Філіпова (Шмойлова) (нар. 23 січня 1977), дочка Вероніка 2005 р.н.

Сім'я Батько Володимир Вдовиченков (1943—1993) — працював старшим механіком на заводі світлотехнічної арматури. Мати Світлана Вікторівна Вдовиченкова (Леонова) — інженер у цеху на заводі світлотехнічної арматури. Дядько Володимир Вікторович Леонов (1964—1991) (молодший брат матері, замінив йому старшого брата). Старша сестра Ірина працює в ресторанному бізнесі. Молодший брат Костянтин Вдовиченков (нар. 1983) навчався в Калінінградському технічному держуніверситеті, займається медіарекламою.

Визнання і нагороди 2007 — лауреат Премії «Кумир» (за роль у фільмі «Бумер») 2006 — приз за «Найкращу головну чоловічу роль» (XIV Міжнародний фестиваль акторів кіно «Сузір'я», за роль у фільмі «Час збирати каміння»). 2003 — Диплом за акторську роботу в професійному кінематографі (XXIII Міжнародний фестиваль ВДІК, за роль у фільмі «Бумер»). Почесний житель міста Гусєва (2006). 2012 — Заслужений артист Росії.

Номінації 2006 — номінація «Найкраща чоловіча роль» на кінопремію «Золотий овен» (за роль у фільмі «Бумер. Фільм другий»). 2005 — номінація «Найкраща чоловіча роль» на кінопремію «Золотий овен» (за роль у фільмі «Час збирати каміння»). 2003 — номінація «Найкраща чоловіча роль» на кінопремію «Золотий овен» (спільно з А. Мерзлікіним, С. Горобченко і М. Коноваловим, за роль у фільмі «Бумер»). 2002 — номінація «Фатальний чоловік» на театральну премію «Чайка» (за роль у виставі «Царське полювання»).

Фільмографія

1999 — Президент і його внучка — охоронець Президента 2000 — Кордон. Тайговий роман — патрульний 2001 — Квітень 2002 — Розпечена субота 2002 — Бригада — Валерій Костянтинович Філатов, бандит 2003 — Бумер — Костя («Кіт»), бандит 2005 — Час збирати каміння — капітан Дьомін 2006 — Біси — Шатов 2006 — Бумер. Фільм другий — Костянтин Огородников («Кіт»), бандит 2006 — Сьомий день — брат Михайло 2007 — Мимра — Сергій Анатолійович Крилов 2007 — Параграф 78 — «Скіф» 2007 — Параграф 78. Фільм другий — «Скіф» 2007 — Рекетир — Володя 2009 — Тарас Бульба — Остап Бульбенко 2009 — Заборонена реальність — Горшін 2009 — Кромов — Олексій Кромов 2009 — Вихід 2010 — Спокута 2010 — Якби я тебе кохав — Павло 2010 — Дядя Ваня (фільм-спектакль) — Астров Михайло Львович 2011 — Людина біля вікна — Стас 2012 — Серпень. Восьмого — Президент Росії 2012 — Свято під замком — Михайло Сорокін 2012 — Калейдоскоп любові — Сергій 2012 — Одного разу в Ростові — Константин Толстопятов 2021 — Чемпіон світу (фільм, 2021)

Примітки

Посилання Сайт Вдовиченкова Володимира Володимировича Театр ім. Вахтангова. Володимир Вдовиченков Стерео фотографії Володимира Вдовиченкова Інтерв'ю Володимира Вдовиченкова кіножурнал Наш Фильм