Фідер (, від feed — «живити») в радіотехніці — лінія для передачі електричних коливань радіочастоти від джерела коливань (наприклад, радіопередавача) до споживача (наприклад, передавальної антени). Розрізняють фідери відкриті (наприклад, одно-, дво- і багатопроводові лінії, діелектричні радіохвилеводи) і закриті (одно- і багатопроводові екрановані лінії, наприклад радіочастотний кабель, і металеві радіохвилеводи)ФІДЕР в УРЕ.
В електроенергетиці — маловживана назва розподільної кабельної або повітряної лінії електропередачі, розрахованої звичайно на напругу 6—10 кВ.
Конструкція
Конструкція фідера визначається частотою джерела. Зазвичай використовується наступне розділення:
до 3 МГц — екрановані і неекрановані провідні лінії; від 3 МГц до 3 ГГц — коаксіальні кабелі; від 3 ГГц до 300 ГГц — металеві та діелектричні радіохвилеводи; понад 300 ГГц — квазіоптичні лінії.
Антенно-фідерні пристрої Важливу роль у роботі антенних пристроїв грає лінія передач (фідер), яка передає енергію від генератора до антени (в передавальному режимі) або від антени до приймача (в режимі прийому).
Основні вимоги до фідера зводяться до його електрогерметичності (відсутності випромінювання енергії з фідера) і малим тепловим втратам. У передавальному режимі хвильовий опір фідера має бути узгоджений з вхідним опором антени (що забезпечує в фідері режим біжної хвилі) і з виходом передавача (для максимальної віддачі потужності). У приймальному режимі узгодження входу приймача з хвильовим опором фідера забезпечує в останньому режим біжної хвилі, узгодження ж хвильового опору фідера з опором навантаження — умова максимальної віддачі потужності в навантаження приймача.
Хвилеводи – це різновид радіочастотного фідера або лінії передачі, що використовується на мікрохвильових частотах, де вони можуть продемонструвати деякі значні переваги порівняно з іншими типами фідерів, хоча й з додатковими втратами.
Хвилевід зазвичай складається з круглої або прямокутної провідної стінки, яка обмежує внутрішній простір.
Як випливає з назви хвилевід, він обмежує та направляє електромагнітну хвилю в межах стінок фідера. Оскільки стінки виготовлені з провідника, такого як латунь, і вони можуть навіть бути посріблені, втрати на провідність низькі, і електромагнітна хвиля не може вийти за межі хвилеводного фідера.
В результаті втрати хвилеводного фідера дуже низькі порівняно з іншими типами фідерів.
Основи хвилеводного фідера Хвилеводи використовуються в різних сферах застосування для передачі радіочастотної енергії з однієї точки в іншу. У найширшому сенсі їх можна описати як систему матеріалів, призначену для обмеження електромагнітних хвиль у напрямку, визначеному її фізичними межами.
Це визначення дає дуже широке уявлення про їхні властивості, але воно вказує на те, що теорію хвилеводів можна застосовувати в низці галузей та різними способами.
Електромагнітні хвилі, що поширюються у відкритому просторі, розходяться в усіх напрямках і можуть розглядатися як сферичні хвилі, що розходяться від центрального джерела. В результаті інтенсивність потужності зменшується зі збільшенням відстані — вона пропорційна потужності джерела, поділеній на квадрат відстані.
Хвилевід працює, обмежуючи електромагнітну хвилю, щоб вона не поширювалася, і втрати, що виникають внаслідок цього ефекту, усуваються.
Примітки
Див. також Стрічковий хвилевід
Література
C. L. Colburn, C. M. Boulton and H. B. Freeman, Underground Signalling with Radio Sets, 1922. P. N. Wyke and R. Gill, "Applications of Radio Type Mining Equipment at Collieries", Proceedings of the Institution of Mining Electrical and Mechanical Engineers, vol. 36, pp. 128-137, 1955-Nov. J. B. L. Foot, "Transmission through Tunnels", Wireless World, vol. 56, pp. 456-458, Dec. 1950. N. Monk and H. S. Winbigler, "Communication with Moving Trains in Tunnels", IRE Trans. Vehic. Comm., vol. VC-7, pp. 21-28, Dec. 1956. R. Liegeois, "Telecommunications Souterraines et Telecommande par Radio dans la Mine", Bulletin Technique INIEX Mines et Carrieres, no. 117, pp. 51, Oct. 1968.