Юдзуру Ханю (; 7 грудня 1994 року) — японський фігурист в одиночному катанні, двократний олімпійський чемпіон (2014, 2018), двократний чемпіон світу (2014, 2017), чотирикратний переможець фіналу Гран-прі (2013–2016), шестикратний національний чемпіон Японії (2013–2016, 2021, 2022), срібний (2015, 2016 та 2019) та бронзовий (2012) призер чемпіонатів світу, переможець (2020) та трикратний срібний призер чемпіонату Чотирьох континентів (2011, 2013, 2017), чемпіон світового командного чемпіонату (2017), чемпіон світу серед юніорів (2010), переможець фіналу Гран-прі серед юніорів сезону 2009–2010, двократний чемпіон Японії в юніорському розряді. Ханю став першим і єдиним фігуристом-одиночком серед чоловіків, який досяг Super Slam, вигравши всі великі змагання у своїй старшій та молодшій кар'єрі.
Юдзуру Ханю вважається одним із найвидатніших фігуристів в історії фігурного катання, він 19 разів ставав володарем світових рекордів, і це найбільша кількість рекордів для фігуристів одиночного катання після впровадження 2004 року чинної системи суддівства Міжнародного союзу ковзанярів (ІСУ). Він – володар історичних світових рекордів ІСУ за системи -3/+3 GOE в короткій (112,72 балів) та довільній (223,20 балів) програмах ери до 2018–2019 сезону та за сумою балів (330,43 балів), а також поточний володар найвищих балів за коротку програму. Ханю став першим фігуристом, що подолав позначку в 100 балів в короткій програмі, 200 балів в довільній програмі та 300 балів за сумою програм. Станом на 2 серпня 2020 року займає 1 місце рейтингу ІСУ.
Ханю став першим представником Азії, який виборов золото одиночного чоловічого катання на Олімпійський іграх. У віці 19 років він також став наймолодшим переможцем в цій дисципліні з часів перемоги Діка Баттона 1948 року. Ханю першим виграв дві золоті медалі поспіль на Олімпійських іграх з часів перемоги Баттона в 1948 та 1952 роках. 2016 року на змаганні CS Autumn Classic International Ханю вперше в історії успішно виконав четверний рітбергер на змаганнях.
За свої досягнення Ханю удостоївся численних нагород, зокрема, (2018) та Медалями Пошани з Пурпуровими стрічками (2014, 2018).
Кар'єра
Початок спортивної кар'єри
Ханю почав кататись на ковзанах у віці чотирьох років за прикладом своєї старшої сестри Сайї. Вперше Ханю взяв участь у національних змаганнях у сезоні 2004-2005; на чемпіонаті Японії серед новачків категорії «Б» (нижчого з двох рангів для новачків) 2004 року здобув золото. Проте згодом його рідна ковзанка закрилася у зв'язку з фінансовими труднощами, що призвело до скорочення часу на заняття фігурним катанням. Його тренером в той час стала Нанамі Абе, під її керівництвом в сезоні 2006–2007 Ханю взяв участь у чемпіонаті Японії серед новачків категорії «А» та здобув бронзову медаль. Це надало йому можливість виступити на юніорському чемпіонаті Японії, де він зайняв 7 місце.
2007 року його місцева ковзанка відновила свою роботу, а Ханю знову виступив на чемпіонаті Японії серед новачків категорії «А» та здобув перемогу. Отримавши запрошення на чемпіонат Японії серед юніорів, він завоював «бронзу» сезону 2007–2008第76回全日本フィギュアスケートジュニア選手権大会 / 76-й Всеяпонський чемпіонат з фігурного катання серед юніорів.
Сезон 2008–09: міжнародний дебют на юніорському рівні 2008 року Ханю дебютував на юніорському рівні та вперше взяв участь в . На етапі в Мерано (Італія) він посів 5 місце за сумою програм. Після цього виграв Чемпіонат Японії серед юніорів сезону 2008–2009 з 57,25 балами (4-те місце) та 124,92 балами (1 місце) за коротку та довільну програми відповідно. Так він став наймолодшим національним чемпіоном серед юніорів у віці 13 років. Перемога надала Ханю можливість взяти участь на дорослому чемпіонаті Японії, де він посів 8-ме місце. Результати юніорського чемпіонату Японії слугували також для відбору на Чемпіонат світу серед юніорів, на якому Ханю виступив у лютому 2009 року та посів 12-те місце (з 11-тим місцем в короткій програмі та 13-те в довільній програмі.
Сезон 2009–10: титул чемпіона світу серед юніорів В сезоні 2009–2010 Ханю виграв два етапи юніорської серії Гран-прі — в Хорватії та Польщі та став першим при відборі до Фіналу Гран-прі серед юніорів. На Чемпіонаті Японії серед юніорів Ханю виграв коротку програму, став другим в довільній програмі та здобув перемогу за сумою балів, отримавши також запрошення на участь в дорослому Чемпіонаті Японії сезону 2009-2010. Після цього Ханю виступив на Фіналі Гран-прі серед юніорів та виграв його з особистим рекордом. На дорослому він посів 6-те місце. Завдяки своїм результатам впродовж сезону Ханю відібрався на Чемпіонат світу серед юніорів. Він став третім в короткій програмі та 1-им в довільній з новим особистим рекордом в 216,10 балів та виграв змагання, ставши наймолодшим та четвертим для Японії чемпіоном в чоловічому одиночному катанні серед юніорів. В квітні 2010 року Ханю перейшов до Тохокуської старшої школи.
Сезон 2010–11: міжнародний дебют на дорослому рівні На початок сезону 2010–11 Ханю уже виповнилось 15 років, і він отримав можливість змагатись на «дорослому» рівні. В він виступив на етапах 2010 NHK Trophy та 2010 Rostelecom Cup. На етапі в Японії Ханю в довільній програмі вперше успішно виконав четверний тулуп на змаганнях ІСУ та став четвертим за сумою балів; на етапі в Росії він став 7-м. На Ханю був другим після короткої програми, проте посів лише четверте місце за сумою балів після довільної програми. За результатами сезону його направили на Чемпіонат чотирьох континентів 2011 року, де він взяв «срібло» з найкращим особистим результатом 228,01 балів.
У березні 2011 року стався Великий тохокуський землетрус, від якого сильно постраждали рідні регіон та місто Ханю, Сендай. В момент землетрусу він тренувався на ковзанці. Від поштовхів труби водопроводу прорвало, і лід тріснув, Ханю разом з іншими фігуристами та працівниками ковзанки покидали приміщення навколішки; дім Ханю також значно постраждав, разом з родиною він провів 4 дні в евакуаційному центрі. Ковзанка в Сендаї закрилася на реконструкцію, і Ханю тренувався на ковзанках Йокогами та Хатінохе, Аоморі, доки 24 липня 2011 року його ковзанка не відновила роботу. Ставши свідком страждань та горя, що зазнали люди від землетрусу, Ханю сумнівався, чи варто продовжувати заняття фігурним катанням, проте згодом віднайшов мотивацію, прагнучи стати фігуристом, здатним приносити людям надію своїми виступами. Впродовж цього часу він взяв участь в близько 60 льодових шоу, а тренування проводив за можливості на місцях шоу. У квітні він разом з іншими фігуристами взяв участь в благодійному льодовому шоу задля потерпілих від землетрусу.
Сезон 2011–2012: бронза чемпіонату світу У вересні 2011 року Ханю виграв 2011 Nebelhorn Trophy з сумою 226,26 балів, ставши першим як в короткій, так і в довільній програмах. В серії Гран-прі Ханю виступив на 2011 Cup of China, де став 4-им, та 2011 Rostelecom Cup, де переміг з новим особистим рекордом. Він уперше кваліфікувався до та зайняв там 4 місце.
На Чемпіонаті Японії Ханю виборов бронзу та став членом команди Японії на в Ніцці. На своєму першому чемпіонаті світу Ханю був сьомим в короткій програмі, але зумів стати другим в довільній. Ханю виграв "бронзу" з сумою 251,06 балів, зайнявши місце на подіумі разом з переможцем Патріком Чаном та срібним медалістом Дайске Такахаші. У віці 17 років 3 місяців Ханю став наймолодшим для Японії медалістом чемпіонату світу.
В квітні 2012 року Ханю змінив тренера та перейшов під керівництво з базою в спортивному клубі Toronto Cricket, Skating and Curling Club, розташованому в Торонто.
Сезон 2012–2013 На своєму першому змаганні сезону, 2012 Finlandia Trophy, Ханю отримав перемогу. В довільній програмі він успішно виконав два четверних стрибка: тулуп та перший для себе на змаганнях сальхов. В серії Гран-прі Ханю виграв срібну медаль на своєму першому етапі 2012 Skate America з рекордом в короткій програмі (95,07 балів). На другому етапі 2012 NHK Trophy, що проходив в Сендаї, Японії, Ханю оновив власний рекорд з 95,32 балами в короткій програмі та виграв змагання. Ці результати дали йому можливість виступити на в Сочі, де він отримав «срібло».
В грудні 2012 року Ханю вперше виграв Чемпіонат Японії, зайнявши перше місце в короткій програмі та друге в довільній. На року він взяв друге "срібло" з першим та третім результатами в короткій та довільній програмах відповідно. Після Чемпіонату Ханю перехворів грипом, а згодом отримав травму лівого коліна. На Ханю став 9-м в короткій програмі, впавши з четверного тулупа. На тренуванні перед довільною програмою він до того ж травмував праву щиколотку, але зайняв третє місце за результатами довільної програми та став четвертим за сумою балів. Дайсуке Такахасі зайняв шосте місце; ці результати гарантували Японії 3 квоти (максимальну кількість місць) в дисципліні чоловічого одиночного катання на Олімпіаді 2014 року в Сочі. Ханю згодом відмовився від участі в для того, зосередившись на лікування травми коліна.
Сезон 2013–2014: Олімпіада Сочі–2014 та титул чемпіона світу В сезоні 2013–2014 Ханю став переможцем фіналу Гран-прі, олімпійським чемпіоном та чемпіоном світу. Він двічі встановлював рекорди в короткій програмі та вперше отримав більше ста балів за коротку програму.
На змаганні 2013 Finlandia Trophy Ханю отримав перемогу, вигравши обидві програми. На етапах серії Гран-прі 2013 Skate Canada International та 2013 Trophée Éric Bompard Ханю здобув «срібло» та кваліфікувався до у Фукуоці. Там Ханю став першим в короткій програмі з новим світовим рекордом (99,84 балів) та першим же в довільній програмі з особистим рекордом (193,41 балів), незважаючи на падіння з четверного сальхова, та виграв свій перший Фінал Гран-прі з 293,25 балами.
У грудні Ханю вдруге став національним чемпіоном, вигравши обидва сегменти змагань на Чемпіонат Японії 2013 року. Після цього його включили до складу команди Японії на Олімпіаду та Чемпіонат світу 2014 року.
Олімпіада Сочі–2014 На Зимових олімпійських іграх в Сочі Ханю взяв участь в командних змаганнях з фігурного катання як представник команди Японії. Він виступав лише в короткою програмою, за яку отримав 97,98 балів, зайнявши перше місце. За результатами командних змагань японська команда стала п'ятою.
В індивідуальних змаганнях Ханю побив свій же світовий рекорд в короткій програмі з 101,45 балами, вперше у світі набравши більше ста балів за коротку програму. В довільній програмі він двічі впав зі стрибків та отримав 178,64 бали; Ханю своїм прокатом був невдоволеним та спершу думав, що з таким результатом не зможе виграти, але все ж став першим в обох програмах та став переможцем.
Ханю виграв свою першу золоту медаль Олімпійських ігор у віці 19 років, ставши наймолодшим чемпіоном з часів перемоги Діка Баттона в 1948 року у віці 18 років та четвертим фігуристом після Баттона, Ульріха Сальхова та Іллі Куліка, що спромігся виграти золоту медаль в свій олімпійський дебют. Окрім того Ханю став першим представником Азії з перемогою в чоловічому одиночному катанні, єдиним переможцем на Олімпіаді в Сочі від Японії, а також другим переможцем від Японії у фігурному катанні на Олімпійських іграх після Сідзуки Аракави, золотої медалістки в жіночому одиночному катанні Турину-2006,. У квітні в Сендаї провели парад на честь перемоги Ханю, в якому взяло участь близько 92 тисяч людей.
На в Сайтамі 26–30 березня Ханю знову отримав перемогу. Він став третім за результатами короткої програми з 91,24 балами після падіння з четверного тулупу. В довільній програмі йому вдалось стати першим з 191,35 балами та виграти свій перший титул чемпіона світу з загальною сумою 282,59, обійшовши срібного медаліста на 0,33 бали.
Ханю став першим фігуристом одиночного катання після Олексія Ягудіна (сезон 2001-2002), що зумів в один сезон виграти "потрійну корону": Фінал Гран-прі, Олімпіаду та Чемпіонат світу.
Сезон 2014–15 В пост-олімпійському сезоні Ханю збирався виступити на змаганні 2014 Finlandia Trophy, але знявся через травму спини.