Всеросійська фашистська організація (ВФО) — організація росіян-білоемігрантів, що існувала протягом 1933–1942 років у США під керівництвом Анастасія Вонсяцького. Заснована 10 травня 1933 в Томпсоні (США, штат Коннектикут). ВФО — абревіатура (повна назва — Всеросійська націонал-революційна трудова та робітничо-селянська партія фашистів). Після 1935 отримала назву Всеросійська націонал-революційна партія. Партія складалася з білоемігрантів, була нечисленною, але сильною у фінансовому відношенні. У 1933–1941 роках партія видавала щомісячну ілюстровану газету «Фашист». З 1935 по 1942 роках в Шанхаї партія видавала газету «Русский авангард»Русский авангард (Шанхай, 1935–1942).
Історія партії
У 1933 році Вонсяцький відвідав Берлін, де брав участь у конференції російських фашистів. Разом з його партією на конференції були представлені РНСД і младоросси.
У 1934 році в Йокогамі Російська фашистська партія (РФП) і ВФО здійснили спробу злиття в єдину Всеросійську фашистську партію (3 Квітня 1934 був підписаний Протокол № 1, в якому проголошувалося злиття РФП і ВФО та створення Всеросійської фашистської партії (ВФП)). Передбачалося з'єднання організаційних первнів РФП і фінансових ресурсів ВФО. 26 квітня 1934 в Харбіні на 2-му (об'єднавчому) з'їзді російських фашистів сталося офіційне об'єднання ВФО і РФП і створено Всеросійську фашистську партію.
Повне злиття було досить проблематичним, тому що Вонсяцький був противником антисемітизму і вважав опору РФП — козаків і монархістів — анахронізмом. У жовтні-грудні 1934 року відбувся розрив відносин між К. В. Родзаєвським і А. А. Вонсяцьким.
У 1940 — грудні 1941 року відбулося відновлення співпраці Родзаєвського та Вонсяцького, перерване початком японо-американської війни.
У червні — липні 1942 року Вонсяцький був заарештований, а потім засуджений Хартфордським окружним судом до п'яти років позбавлення волі і штрафу в 5000 доларів за звинуваченням у шпигунстві на користь країн Осі. ВФО після його арешту фактично перестала існувати, а пізніше була закрита ФБР в ході кампанії з ліквідації фашистської діяльності після вступу США у Другу світову війну. У 1946 році, після закінчення Другої світової війни і смерті Рузвельта, Вонсяцький був звільнений достроково, провівши у в'язниці 4 роки.
Гімн партії У партії був гімн під назвою , який виконувався на мелодію пісні Хорста ВесселяThe Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925–1945 by John J. Stephan та виражав заклик ВФО до якнайшвидшого повалення комуністичного режиму СРСР:
Оригінальний текст російською:
Заря близка… Знамёна выше, братья! Смерть палачам свободы дорогой! Звенящий меч фашистского врагам проклятья Сметёт навеки их кровавый строй.
Соратники! Нас ждёт земля родная! Все под знамёна! Родина зовёт… Вонсяцкий-Вождь, измену, трусость презирая, На подвиг нас, фашистов, поведёт.
Рубашки чёрные, готовьтесь к бою! Железный фронт фашистов мы сомкнём И на врага, вперёд, железную стеною Бесстрашно, как один, мы все пойдём.
Победы день торжественный настанет, Слетит колхоз и Сталин с ГПУ, И свастика над Кремлем ярко засияет, И чёрный строй пройдёт через Москву.
Український переклад:
Зоря близька… Знамена вище, браття! Смерть катам свободи дорогої! Дзвенячий меч фашистського ворогам прокляття Змете навіки їх кривавий стрій.
Соратники! Нас чекає земля рідна! Все під знамена! Батьківщина кличе… Вонсяцький-Вождь, зраду, боягузтво зневажаючи, На подвиг нас, фашистів, поведе.
Сорочки чорні, готуйтеся до бою! Залізний фронт фашистів ми зімкнем І на ворога, вперед, залізною стіною Безстрашно, як один, ми всі підем.
Перемоги день урочистий настане, Злетить колгосп і Сталін з ДПУ, І свастика над Кремлем яскраво засяє, І чорний стрій пройде через Москву.
Гімн у виконанні А. А. Вонсяцького, Д. І. Кунле та Л. Б. Мамедова був записаний на грамофонну платівкуJohn J. Stephan The Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925–1945.
Література
Посилання Ноти, фонограма Пісні Хорста Весселя mp3 Пісні Хорста Весселя Декларація Всеросійської націонал-революційної партії E. Oberlander, 'The All-Russian Fascist Party', Journal of Contemporary History, Vol. 1, No. 1. (1966), pp. 158–173 Гімн ВФО
Примітки