Ю́рій Микола́йович Га́льцев (; , Курган, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру, кіно і телебачення, комік, клоун, педагог, гуморист, артист естради, пародист, співак, гітарист, акордеоніст, телеведучий. Заслужений артист Російської Федерації (2003).

Підписав листа російських діячів культури на підтримку політики президента РФ В. Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму / Министерство культуры Российской Федерации .

Життєпис Народився 12 квітня 1961 року. Закінчив школу № 31. У 1978—1983 навчався в Курганському машинобудівному інституті за спеціальністю «Автомобільне господарство». Будучи студентом, очолив агіттеатр, грав і співав у ВІА «Трувери». Отримавши інженерну освіту, вирішив зробити творчу кар'єру і 1988 року закінчив Ленінградський інститут театру, музики та кінематографії за спеціалізацією «Музично-мовленнєва естрада» (курс І. Р. Штокбанта).

Живе в Санкт-Петербурзі. Працює в різних жанрах: частівки, пантоміма.

Служив у театрах: «Буф» (1989—1995). Грав в естрадних виставах «Гахан та його друзі», «Чорний кіт», «Здрастуйте, товариші, або Ваш вихід, актор!», «Вокзал „Надія“», «Ах, кабаре!» і виставі «Бал злодіїв» (Петро Боно). «Фарси» (1993—1995) Грав у виставах «Фантазії, або Шість персонажів в очікуванні вітру», «Стриптиз», «Три мушкетери». «На Літєйному». «Лицедії» (1995—1998). грав в спектаклях «Доктор Пирогофф» (Матрос), «Асистент-ревю» (Клоун), «Катастрофа» (Пожежник).

1999 року організував власний «УТЮГ» — «Універсальний театр Юрія Гальцева», де грав у спектаклях «Віртуози Неви», «Юра з Петербура», «Веселі картинки». 2000 року став лауреатом Кубка Аркадія Райкіна на міжнародному фестивалі «MORE SMEHA» в м. Рига. Єдиний лауреат в історії фестивалю, що отримав Кубок А. Райкіна з рук М. М. Жванецького.

У грудні 2008 був призначений художнім керівником петербурзького Театру естрадиГальцев назначен худруком петербургского Театра эстрады // Взгляд. — 15 декабря 2008.

Викладає в Санкт-Петербурзькій державній академії театрального мистецтва.

З листопада 2010 разом зі своїм творчим напарником Геннадієм Вєтровим веде гумористичну телепередачу «Два Веселих Гуся». Разом з колегами по естраді проводить в Кургані фестиваль мистецтв «Середина літа».

Громадянська позиція У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон УкраїниГальцев Юрій Миколайович // «Миротворець».

Творчий доробок

Дискографія  — Ух ти та інші пригоди Юрика

Фільмографія

 — Джек Восьмьоркін — «Американець»  — Філіпп Траум  — Рекет — Сирулієв ? наркокур'єр  — Історія про Річарда, Мілорда та прекрасну Жар-птицю 1997 — Шизофренія — бандит-ґвалтівник  — Любов зла… 1998 — Про виродків та людей 1998 — Вулиці розбитих ліхтарів (серія «Підстава») — Юрик (в титрах Валера)  — Агент національної безпеки-1 (12 серія «Транзит») — Хобот (†) 1999 — Нові пригоди ментів (серія «Йшла Саша по шосе…») — Сергій Сердюк  — Вбивча сила — експерт Юрій 2000 — Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-3 — вокал 2000 — Імперія під ударом — А. І. Франк, приват-доцент  — Вбивча сила 2 — Юрій, експерт 2001 — Чорний ворон 2001 — Ключі від смерті 2001 — Російські страшилки  — Розповідь про Федота-стрільця 2002 — Повелитель калюж — Єпашка, помічник доктора Смога  — З Новим роком! З новим щастям! — Апокін  — Тимур і його командос — Командос  — Сорочинський ярмарок — піп  — Дванадцять стільців — панотець Федір 2005 — Жмурки — Серьога (озвучування) 2005 — Новорічний кілер  — Російські гроші — Линяєв 2006 — Єралаш (випуск № 217 «Жага знань»)  — Бідна крихітка  — Зоряні канікули — Шоумен  — Королівство кривих дзеркал — Прем'єр-міністр Абаж  — Гітлер капут! — Мюллер  — Золота рибка — Старуха 2009 — Золотий ключик — Буратіно 2009 — Найкращий фільм 2 — глашатай 2009 — Банкрут — Подхалюзін  — Людина з бульвару Капуцинок — мер 2010 — Морозко — цар  — Нові пригоди Аладдіна — султан  — Ржевський проти Наполеона — мер 2012 — Червона Шапочка — голий король 2012 — Вулиці розбитих ліхтарів-12 — Едуард Заславський, інформатор  — три богатирі (мюзикл) 2014 — Таємниця принцес — церемонемейстер

Озвучував мультфільми 2003 — 2+1=1  — Лускунчик — Товстий (миша)

Телепередачі З кінця 90-х Юрій Гальцев — постійний учасник гумористичних телепередач: «Вєтровик, або Рояль в кущах», «Сміхопанорама», «Кишкін дім», «Аншлаг», «Ізмайловський парк», «Юрмаліна», «Два веселих гуся», «Дві зірки». На каналі «Росія» пройшли два бенефіси актора. Брав участь у програмах «Форт Боярд» та «Жорстокі ігри».

2012 року брав участь як член журі у телепередачі «ШоумаSтгоуон» українського каналу «Новий канал».

Знімання в рекламі ТВ-ролик російсько-американської компанії «Юніленд». ТВ-ролики супермаркетів електроніки та побутової техніки «Телемакс» (5 різних роликів).

Музика Записав з групою Дмитра Некрасова «ДНК-Нижній Новгород» пісню «Денежка».

Нагороди 1995 — На всесвітньому фестивалі клоунади та пантоміми у Франції (Бордо) удостоєний титулу «Гумове обличчя» 1999 — Гран-прі Всеросійського конкурсу артистів естради (Москва) 1999, 2000 — Міжнародний клоунський приз «Золотий ніс» (Рига) 2000 — звання «Найкращого актора року». 2000 — Кубок Аркадія Райкіна та Золота медаль фестивалю сатири та гумору «MORE SMEHA» (Рига) 2001 — «Найкращий актор року» (Санкт — Петербург) 2001 — Приз фестивалю «Золотий Остап» (Санкт-Петербург) 2008 року Юрій брав участь у проекті «Дві зірки» на Першому каналі разом із співачкою Жасмін та дійшов до фіналу.

Співпраця Геннадій Вєтров Олена Воробей

Особисте життя син Михайло Гальцев від першого шлюбу; онук Юрій Михайлович Гальцев (н. липні 2003); дружина з 1987 — актриса Ірина Ракшина; дочка Марія Гальцева.

Примітки

Посилання Характерні актори російського кіно Відеоролики на youtube