Франц Беке (; 28 лютого 1898, Зіннталь, Гессен — 12 грудня 1978, Гаген, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник, доктор стоматології (1923), генерал-майор вермахту, штандартенфюрер санітарної служби СА. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям і мечами.
Біографія 19 травня 1915 року вступив добровольцем в 3-й піхотний полк, запасні частини якого дислокувалися в Кельні. Після закінчення підготовки направлений для проходження служби в 11-й гренадерський полк. Учасник боїв у Франції. В листопаді 1916 року був тяжко поранений і після одужання переведений в 7-й піший артилерійський полк. Згодом знову тяжко поранений і лише у вересні 1918 року зміг повернутися до частини.
В січні 1919 року демобілізувався і вступив в Мюнхенський медичний інститут. На початку навчання вступив у Добровольчий корпус фон Еппа і взяв участь у боях з комуністами в Мюнхені. В 1922 році склав державний іспит і почав займатися приватною стоматологічною практикою. В квітні 1937 року пройшов підготовку офіцера резерву в 6-му розвідувальному батальйоні в Мюнстері. Прекрасний спортсмен. 1 серпня 1938 року був призваний на військову службу як офіцер резерву і зарахований в 65-й протитанковий дивізіон. Під час операції із заняття Судетської області командував взводом, а потім був заступником командира 3-ї роти свого батальйону.
Під час Польської кампанії командував легкою колоною, а потім взводом 2-ї роти 65-го протитанкового дивізіону. Під час Французької кампанії був двічі поранений (17 і 19 травня 1940). 1 січня 1941 року призначений командиром 1-ї роти. 1 травня 1941 року призначений командиром ескадрону 11-го танкового полку. Учасник Німецько-радянської війни. З 1 липня 1941 року — ордонанс-офіцер при штабі 11-го танкового полку. З 1 грудня 1941 року виконував обов'язки командира свого полку. 1 квітня 1942 року був переведений на посаду командира 2-го батальйону. За час боїв знищив 3 ворожі танки з особистої зброї. 12 липня 1943 року був тяжко поранений і наступного дня прийняв командування 11-м танковим полком (спочатку тимчасово; 1 листопада 1943 року затверджений на посаді).
В січні-лютому 1944 року командував важким танковим полком «Беке» (створеним на базі 11-го танкового полку), з яким відзначився в боях у Болобомовського та Черкас. 13 липня 1944 року призначений командиром 106-ї танкової бригади «Фельдгеррнгалле», на чолі якої бився спочатку у Франції, а потім — в Угорщині. 24 січня 1945 року направлений на курси дивізійних командирів. Після закінчення курсів з 9 березня 1945 року виконував обов'язки командира елітної танкової дивізії «Фельдгеррнгалле 2», сформованої із залишків 13-ї танкової дивізії. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В 1947 році звільнений. Повернувшись до Німеччини, знову почав займатися приватною стоматологічною практикою. Загинув у автокатастрофі. Бундесвер надав почесний караул для його похорону.
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (15 липня 1916) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Пам'ятна військова медаль (Австрія) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство) Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті Застібка до Залізного хреста 2-го класу (26 вересня 1939) Залізний хрест 1-го класу (1 червня 1940) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (2 червня 1940) в золоті (14 липня 1943) Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі (7 червня 1940) 2-го ступеня «25» (1 серпня 1943) 3-го ступеня «50» (16 серпня 1943) 4-го ступеня «75» (5 грудня 1943) в золоті 5-го ступеня «100» (26 квітня 1944) — вручений особисто Адольфом Гітлером. Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (10 вересня 1940) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами лицарський хрест (11 січня 1943) дубове листя (№262; 1 серпня 1943) — вручене особисто Адольфом Гітлером у Растенбурзі. мечі (№49; 21 лютого 1944) — вручене особисто Адольфом Гітлером в Оберзальцберзі. 3 нарукавних знаки «За знищений танк» (17 липня 1943) — отримав 3 знаки одночасно. Тричі відзначений у Вермахтберіхт (31 січня, 5 жовтня і 6 грудня 1944)
Див. також Франц Грісбах Курт фон дер Шевалері Еріх Дістель Макс Заксенхеймер Гельмут Пріесс Адальберт Шульц Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін
Література
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 Federl, C., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, Germany, 2000 Fellgiebel, Walther-Peer, Elite of the Third Reich - The Recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-45: A Reference, Helion & Company Limited, England, 2003 Williamson, G., Knight’s Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941-45, Osprey Publishing Ltd., Great Britain, 2005 Breyette, T.W. & Bender, R.J., Tank Killers – History of the Tank Destruction Badge, R. James Bender Publishing, U.S.A., 2000 Helden der Wehrmacht II, Sammelband (Miscellany), FZ-Verlag GmbH, München, Deutschland, 2003 Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Fellgiebel Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
Посилання
Bäke, Franz — нагороди генерал-майора Беке Dr. Franz Bäke Schwere Panzerregiment Bäke Dr.Franz Bäke (February 28, 1898 — December 12, 1978) Bäke, dr. Franz Fritz August Нагороди Беке.
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Примітки