Стельмащу́к — українське прізвище, що етимологічно походить від слова стельмах — майстер, який робить вози, сани, колеса. Прізвище посідає 1962-е місце за поширеністю в Україні, налічуючи станом на 26 січня 2019 року 2267 носії. Географічно прізвище найбільш поширене на Тернопільщині, Рівненщині та Івано-ФранківщиніКАРТА ПРІЗВИЩА СТЕЛЬМАЩУК.
Відомі носії Стельмащук Антон Михайлович (1947—2023) — український вчений-аграрій, доктор економічних наук, професор. Стельмащук Володимир — агент МГБ, капітан підпільної АК. Стельмащук Галина Григорівна ( 1943) — доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної академії мистецтв, академік НАМУ. Стельмащук Ганна Олександрівна (1918—1941) — підпільниця ОУН. Стельмащук Зіновій Миколайович ( 1956) — український музикознаввець, педагог, доктор філософії. Стельмащук Роман Степанович (1965—2015) — український музикознавець, засновник ансамблю A cappella Leopolis. Стельмащук Степан Ількович (1925—2011) — хоровий дириґент, педагог, професор, композитор, фольклорист, есеїст, активний член НТШ. Стельмащук Юрій Олександрович (1920—1945) — організатор відділів УПА в Волинській і Берестейській областях, командир загону «Озеро», ВО «Турів», Західної ВО «Завихост», одночасно заступник крайового провідника ОУН на Волині. Стельмащук Михайло Михайлович (1949—1997), депутат Київської обласної ради (1994-97), голова громадянського комітету Мотовилівки (1990—1991), сільський голова (1990—1997).
Примітки