Музей Енгра-Бурделя — художній музей в місті Монтобан, Франція. Названий на честь двох знаменитих уродженців міста художника Жана-Огюста-Домініка Енгра і скульптора Антуана Бурделя музей містить значну колекцію їх робіт, і також роботи інших майстрів.

Передісторія

Енгр покинув рідне місто 1797 року, аби продовжити художнє навчання в Парижі. Він прибув у Монтобан роки потому вже художником із досвідом. 1826 року він брав участь в розташуванні вівтарного образу «Обітниця короля Людовика XIII» у місцевому катедральному соборі.

Енгр добре вибудував стосунки із урядом міста, незважаючи на власну відсутність. 1844 року мешканці міста назвали одну з вулиць його ім'ям, а 1863 р. передали йому пам'ятну золоту медаль.

Вдячний художник 1851 року передав у подарунок муніциплітету Монтобана пятьдесят власних творівжурнал «Художественная галерея. Энгр», № 30, 2005 г..

В родині Енгра не було дітей. Спадкоємцем власних творів і майна художника був призначений учень і помічник майстра — Арман Камбон (1819—1885). По смерті Енгра Арман Камбон перебрався у Монтобан і передав у музей низку творів художника, серед яких були картини, декілька папок з малюнками і графічними копіями творів Рафаеля Санті, меморіальні речі художника і його скрипку.

Невеличкий музей мав до цього лише малу збірку художніх творів, передану місту 1843 року мсьє де Мортарю (1768—1849), колишнім мером міста. Передача в музей майна художника, історичного живопису і портретів його пензля перетворила музейну збірку в унікальний художньо-меморіальний музей в провінції. Сюди перевезли і архів художника, і твори інших художників, котрі зібрав Енгр за життя.

Приміщення музею

Споруда музею набагато старіша за музейний заклад. Колись це був палац місцевого єпископа, вибудований з червоної цегли у 17 столітті. В роки французької революції 1789—1793 рр. палац націоналізували і передали під мерію з 1789 року.

Збірку Жозефа Віалета де Мортарю і картини Енгра первісно розташували в залі першого поверху. Близько 1862 р. директором музею призначили Армана Камбона, котрий суттєво збільшив музейну збірку. В музей передали також твори батька Енгра, провінційного художника і скульптора. Внутрішній дворик музею прикрасили скульптурами Енгра-батька, первісно призначеними для парку багатої родини Бельвез-Фулон. В 20 столітті збірка скульптур була збільшена за рахунок передачі в музей творів Антуана Бурделя, уродженця Монтобана.

В роки Другої світової війни зали музею Енгра використали для збереження картин з Лувру, вивезених з захопленого німецьким фашистами Парижа.

Музейна споруда була осучаснена обережними ремонтами і додачею сучасних комунікацій без переробки старовинних інтер'єрів у 1951 та 1958 рр. (водогін, електрика тощо).

Вибрані експонати музею «Автопортрет Енгра» (живопис, оригінал) Портрети батьків художника (живопис, оригінал) ескізи Енгра (живопис, оригінали) «Роже рятує Анжеліку» (живопис, копія) «Сон Оссіана» (живопис, оригінал) «Портрет мсьє Бельвез-Фулона» (живопис, оригінал) «Автопортрет Енгра», (копія оригінала 1804 р. пензля Армана Камбона) Малюнки Енгра до портрета мадам Муатесьє. Загальна кількість малюнків Енгра в музеї сягає чотирьох тисяч п'ятсот семи (4507). Вони різного рівня мистецької вартості, але є надзвичайним мистецьким скарбом музейної збірки. Малюнки потребують умов збереження і демонструються тільки на тимчасових виставках. Графічні копії роботи Енгра з картин і композицій Рафаеля Санті Малюнки з оголеною натурою римського періоду митця Картини пензля А. Камбона («Алегорія Республіки» 1848 р., «Гален» 1864 р.) Античні погруддя (голова Ерота, голова Антиноя) збірка античних ваз кількістю п'ятдесят чотири (54) зразки, придбані художником в роки перебування в Римі і Італії. Гіпсові відливки з майстерні Енгра історичні меблі невелика нотна бібліотека художника тощо.

Галерея вибраних експонатів L'Image et le Pouvoir — Tête d'Antinoüs.jpg

Див. також Академізм

Романтизм

Історичний живопис Малюнки Енгра Антуан Бурдель

Примітки

Джерела «Энгр об искусстве», М., 1962 Березина В. «Энгр», М., 1977. Karin H. Grimme: Jean-Auguste-Dominique Ingres. Taschen, Köln u.a. 2007, ISBN 978-3-8228-2709-3 Uwe Fleckner: Jean-Auguste-Dominique Ingres. Könemann, Köln 2000, ISBN 3-8290-1632-8 Götz Adriani/Ernst Goldschmidt(Hrg.): Ingres und Delacroix — Aquarelle und Zeichnungen, Dumont: Köln 1986, ISBN 3-7701-1850-2 Andrew Carrington Shelton: Ingres. Phaidon, London 2008, ISBN 978-0-7148-4868-6 Andrew Carrington Shelton: Ingres and his Critics. Cambridge University Press, Cambridge 2005, ISBN 0-521-84243-3

Посилання