Курі́ньська со́тня — адміністративно-територіальна одиниця Коропивнянського (1649—1658), потім Ірклівського (1658—1661), а згодом Лубенського (1757—1782) полків.
Адміністративним центром було містечко Курінька. Існувала в 1648—1661 та 1757—1781 роках.
У тодішньому написанні назва сотні — Курінська, відповідно до вимог сучасного правопису — Куріньківська.
Коротка історія сотні Землі майбутньої Курінської сотні входили до складу володінь Яреми Вишневецького. Майбутній центр сотні Курінька вперше згадується у документах під 1618 роком. У 1647 році в Курінці та її підварках було 285 домогосподарств.
У 1648 році Курінська сотня створена у складі Лубенського полку.
У 1649 році мала 89 козаків. 16 жовтня того року як бойова і адміністративна одиниця увійшла до складу Кропивнянського полку.
Козаки сотні брали участь у Берестецькій битві 1651 року.
У 1658 році сотню передали до відновленого Іркліївського полку.
У 1661 році полк і сотню ліквідували, її територію розподілили між сусідніми сотнями, а містечко Курінька влито до складу Чорнуської сотні Лубенського полку.
У 1757 році Курінську сотню відновили у складі Лубенського полку.
1782 р. сотню ліквідовано, а її території поділено між Лубенським і Пирятинськими повітами Київського намісництва.
Символіка Заберегался печатка з геробом Курінської сотні|. Прапор Курінської сотні не зберігся, але згідно з описом прапора, проєкт якого зроблено І. Кулябкою, він був подібним до знамена Сенчанської сотні.
Сотенний устрій
Сотники Тиміш (1649) Лисовець Андрій (?-1652.02. -?) Степанов Іван (Страховський Іван Андрійович) (24.07.1757-1780-?) Огронович Степан Корнійович (?-1781-1782)Кривошея В. Урядова старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — К.: Стилос, 2010. — С. 135. .
Городові отамани Зощенко Ілля (1696) Плята Федір (?-1762-?) Кричевський Іван (1775—1782)Там само
Сотенні осавули Галушка Гордій (?-1762-?) Гирман Іван (1771-1780-?) Бойченко Микола Маркович (1773-1780-?)Там само.
Хорунжі Ільченко Гарвило (?-1762-?) Бойченко Микола Маркович (1767—1774) Савченко Омельян (1773-1780-?)
Сотенні писарі Бутович Захар (?-1762-?) Загреба Василь Андрійович (?-1766-1768-?) Киричевський Іван (1766—1775).
Територія Сотня займала територію південно-західної частини нинішнього Чорнухинського району Полтавської області. На півночі і сході сотня межувала з Чорнуською сотнею, на півдні зі Снітинською сотнею, на заході з 2-ю Пирятинською сотнею Лубенського полку. Природною межею сотні на півдні була річка Удай. Описи Київського Намісництва 70—80 років XVIII ст. — К., 1989. — С. 120.
Опис Курінської сотні За описом Київського намісництва 1781 року наявні такі дані про кількість сіл та населення Курінської сотні (за новоствореними повітами) напередодні ліквідаціїОписи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 13, 119—120:
Населені пункти Курінської сотніДворян і шляхетстваРізночинцівДуховенстваЦерковниківГреківХатВсьогокозаків виборнихкозаків підпомічниківміщанпосполитих коронних, в тому числі ранговихпосполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідківхатза останньою 1764 року ревізії душ Відійшли до Лубенського повіту (Київського намісництва): містечко Курінька281——88101—22312101— селище Скибинці—————264——939— селище Нетратівка—1———111——1224— село Піски1—1——5748——28133— слобода Красногірського монастиря—————————66— село Сухоносівка—111—4019——93152— село Мокіївка121——6921——25115— 1. хутір Слюзівщина—————————33— 2. хутір осавула полкового Христича—————————11— 3. хутір осавула полкового Савицького—————————11— 4. хутір військового товариша Христича —————————33— 5. хутір генерал-майора Хорвата—————————11— 6. хутір козака Зѣнчика—————————11— 7. хутір Корнѣйовичий—————————33— 8. хутір хорунжого полкового Максимовича —————————22— 9. хутір сотника Стефаненова1————————22— 10. хутір гвардії капітана Теплова—————————11— 11. хутір козака Юрченка—————————11— 12. хутір військового товариша Самойловича—————————11— 13. хутір Човнівський (майбутнє село Пацали?)—————————33— 14. хутір посполитого осавула полкового Савицького — Дристуненка—————————11— 15. хутір Колотівщина—————————11—Разом у частині сотні Курінської 51241—291194—222998062038Відійшли до Пирятинського повіту (Київського намісництва): село Луговики231——8438——128250— село Нехристівка321——86——8094—Разом у частині сотні Курінської 552——9244——208344894Всього у сотні Курінській101761—383238—2250711502932
Господарство Основу господарства становило рільництво. Основні с/г культури — жито, овес, ячмінь, гречка, просо, зрідка — пшениця. Із технічних культур був поширений тютюн. Яків Маркович мав у Сухоносівці великий фруктовий сад, де вирощували яблуні, груші, волоські горіхи, сливи, виноград. У Куріньці, Пісках, Нетратівці і Скибинцях були водяні млини на річці Удай, у Луговиках — млини на річці Многа. так, у 1666 р. в Куріньці було 6 міщанських млинів (були також козацькі, але їх в реєстр не вносили). Важливими були рибальство і бджільництво. Наприклад, за 1767 рік сім'я козака Корнія Назаренка із Скибинців виловила риби з річки Удай на суму 15 рублів.
Релігійне життя У селах і містечку, що входили до складу сотні, було 6 церков:
Курінька — Воскресенська
Луговики — Успенська
Мокіївка — Миколаївська
Піски — Михайлівська
Нехристівка — Свято-Троїцька
Сухоносівка — ПараскевинськаПрокоп'юк О. Б. Київська митрополія: топографія посвят. — К., 2012. — С. 122—124.
Після відновлення сотні у 1757 році в її межах опинився Свято-Троїцький Красногірський Чорнуський монастир, який мав дві церкви — Свято-Троїцьку та Різдва Іоанна Предтечі (трапезна)Там само. — С. 164..
Відомі особи, пов'язані з Курінською сотнею Петрановський Яків — уродженець Куріньки, випускник Києво-Могилянської академії. Працював у Київській духовній консисторії. Клим Піщанський — значковий товариш Лубенського полку, житель села Піски. Іван Колот(Колотовський — Самойлович) — значковий товариш Лубенського полку, уродженець і житель с. Сухоносівка. Савицький Степан — володів селом Луговики, де після його смерті проживала вдова з дітьми. Надалі маєтності в Луговиках належали нащадкам С. Савицького до 1917 року. Маркович Яків — володів селом Сухоносівка, про перебування в якому залишив багато записів у своєму щоденнику.
Можливо: Мокієвський Іван (1718—1747 рр.) — випускник і викладач Києво-Могилянської академії. Ймовірно, народився в селі Мокиївка.
Примітки
Джерела Дневник генерального подскарбия Якова Марковича. Ч. 1—3. К., 1893—97. Жерела до історії України-Руси, т. 22. К.—Львів, 1913. Кривошея В. Урядова старшина Гетьманщини. Енциклопедія / В. В. Кривошея — К.: «Стилос», 2010. — 792 с. Маркович Я. Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича, т. 1—2. М., 1859. Модзалевський В. Л. Очерки по истории Лохвицкой, Сенчанской, Чорнуской, Куренской и Варвинской сотен, вошедших в состав Лохвицкого уезда. Лохвицкий истор. сборник. К., 1906. Описи Київського намісництва 70—80-х років XVIII ст. / Упорядник Г. Болотовата. — Київ, 1989. — 392 с. Прокоп'юк О. Б. Київська митрополія: топографія посвят. Реконструкція реєстру храмів за відомостями про церковнослужителів (1780—1783). — К.: ДП "НВЦ «Пріоритети», 2012. — 208 с.