LICHT. Sieben Tage der Woche () — цикл із семи опер Карлгайнца Штокгаузена, створений протягом 1977–2003 років. Композитор є автором як музики, так і лібрето циклу. Кожна з семи опер LICHT присвячена певному дню тижня, а також одному або кільком із трьох основних героїв циклу, музичному інструменту (або голосу), і ряду символів. Опери LICHT мають модульну структуру — кожна опера складається із ряду окремих творів, які поєднуються послідовно і, у деяких випадках, паралельно (накладаючись між собою як звукові пласти). Загалом LICHTНазви своїх творів Штокгаузен зазначав великими літерами. охоплює 214 творів, загальна протяжність циклу — 29 годин.
Жанр LICHT лише опосередковано можна назвати оперою в традиційному сенсі; дослідник творчості композитора Robin Maconie, приміром, вживає також терміни містерія й навіть пасіон. Сюжет циклу побудований на часто доволі абстрактних, багатозначних образах, прихованій символіці, яка виявляє себе як у фабулі, так і безпосередньо в музиці опер. У LICHT Штокгаузен робить і автобіографічні вкраплення.
Кожна опера триває від 3 до 5 годин, і має індивідуальну структуру й інструментальний/вокальний склад. Типово, опери LICHT розпочинаються з музичного «привітання» (Gruss), під час якого публіка сходиться до залу, і закінчуються «прощанням» (Abschied), яке звучить, коли публіка покидає зал після перегляду опери.
Концепція циклу Саму назву LICHT, світло, Штокгаузен пояснював таким чином:
LICHT складається з семи опер, кожна з яких відповідає певному дню тижня, але при тому LICHT не має фіксованого початку чи кінця — розпочинати і закінчувати можна будь-якою з семи опер, не порушуючи при тому їхньої послідовності одна відносно іншої (тобто Четвер, приміром, повинен виконуватись після Середи, а не навпаки). Таким чином будова циклу нагадує спіраль — один з улюблених символів композитора.
Усі події в LICHT обертаються довкола трьох основних персонажів: Міхаеля, Єви і Люцифера. Кожному з основних героїв-сил відповідає певний інструмент і голос: Герой Інструмент Голос Міхаель труба тенор Єва флейта, басетгорн сопрано Люцифер тромбон бас
Ці три основні герої LICHT є не простими «тілесними» персонажами, а трансцендентними втіленнями основних духовних сил, які, на думку Штокгаузена, взаємодіють у всесвіті, і тому кожен з них може з'являтись у різних подобах.
Суперформула
Увесь цикл, над яким композитор працював протягом 26 років, скомпонований згідно з музичною «суперформулою» (), яку Штокгаузен створив на самому початку роботи над LICHT. Уся музика опер в той чи інший спосіб випливає з цієї початкової суперформули. Сама суперформула — це невеликий фрагмент музики, написаний на трьох нотоносцях, кожен з яких втілює в собі музичну «формулу» одного із трьох основних героїв опери. В цьому фрагменті закладена структура усієї опери, характеру героїв і їхньої взаємодії між собою, драматургія циклу.
Формула кожного з героїв — це вільно трактована серія (коли основні звуки серії можуть повторюватись, обігруватись тощо). При тому серія Єви є завершеною, і містить 12 звуків, серія Люцифера — незавершеною (11 звуків), а серія Міхаеля — розширеною (13 звуків). Формула Міхаеля за висотою звуку є у високому регістрі, Люцифера — у басовому, а Єви — між ними двома. Це віддзеркалює і сутність самих героїв: Міхаель є втіленням Божої волі, Єва — опікункою життя на Землі, Люцифер — бунту проти Бога. Інтервал Міхаеля — чиста кварта (або квінта), Єви — велика терція (або мала секста), Люцифера — велика септима. Формули усіх трьох героїв пов'язані і взаємодіють між собою за посередництвом Єви.
Суперформула ділиться на сегменти по 2-3 такти, кожен з яких відповідає певному дню тижня, тобто одній з опер циклу LICHT. Штокгаузен скомпонував суперформулу між 24 березня і 4 квітня 1978 р.
Опери Штокгаузен писав опери LICHT у іншій послідовності, ніж вони повинні виконуватися. Хронологія створення опер така: Опера Роки Donnerstag (Четвер) 1978—1980 Samstag (Субота) 1981—1983 Montag (Понеділок) 1984—1988 Dienstag (Вівторок) 1977—1991 Freitag (П'ятниця) 1991—1994 Mittwoch (Середа) 1992—1998 Sonntag (Неділя) 1998—2003
Хоча першою завершеною оперою LICHT є Donnerstag, Штокгаузен розпочав роботу над LICHT з твору Der Jahreslauf, який він написав у Японії улітку 1977 р. на замовлення Toshiro Kido і Національного театру в Токіо. Початково цей твір був для традиційного японського оркестру ґаґаку, але згодом Штокгаузен зробив версію для сучасного оркестру з використанням синтезатора, яка і увійшла до LICHT як перша дія опери Dienstag (при тому в опері назва твору фігурує уже без артикля, тобто як Jahreslauf).
Montag aus LICHT
Прем'єра цієї опери відбулася у 1988 р. «Понеділок» присвячено постаті Єви, жіночності, містить елементи еротики; символи: вода, Місяць; кольори: зелений і срібний. Опера складається з привітання, трьох дій і прощання.
Montags-Gruss «Привітання» з Понеділка — це музика для басетгорністки в супроводі 4-канальної електронної доріжки, яка скомпонована зі звуків води і басетгорну, а також елементів конкретної музики. Сольна партія Montag Gruss існує окремо від опери як твір XI. Ця партія побудована на широкому застосуванні ґлісандо мікроінтервалами, що символізує воду. Оскільки використання мікрохроматики сильно залежить від інструмента, виконавець повинен сам відшукати можливі мікроінтервали. Твір існує в реалізації Suzanne Stephens для басетгорну (виконавиця розписала потрібну аплікатуру) і у версії для флейти в реалізації Kathinka Pasveer. Також твір можна виконувати і на інших інструментах, що мають можливість застосування мікрохроматики.
Дія I: Evas Erstgeburt У першій дії Понеділка Штокгаузен змальовує сюрреалістичну картину народження різноманітних істот з лона Єви (яка зображена на сцені як велика статуя оголеної жінки, що лежить на березі моря): хлопчиків з головами левів, коней, ластівок-близнюків, трійні папуг, песиків, семи гномів... На мить з'являється Люцифер, який з огидою дивиться на потомство Єви. Після народин троє сопрано, а згодом — троє тенорів співають «арії на народини» (Geburts-Arien). Згодом потомство починає капризувати, і його невдало намагаються заспокоїти (сцена Knaben-Geschrei). Вдруге з'являється Люцифер в подобі Luzipolyp, морської істоти, подібної на восьминога, який усяким способом показує свою огиду. Його закопують в пісок жінки. Люцифер втретє з'являється в подобі моряка й наказує потомству повернутись до лона Єви, щоб повторити процес заново, і оголошує перерву.
Дія II: Evas Zweitgeburt У другій дії змальовується ідилічна картина з елементами еротики. Хор дівчат співає Mädchenprozession (дівочу процесію), готуючи Єву до ритуального запліднення музикою. Вони кличуть піаніста Pierre-Laurent Aimard (реальна особа), який виконанням Klavierstück XIV запліднює Єву на нове потомство, поки до її лона в'їжджає видовжений концертний рояль. Музика Klavierstück XIV доволі спокійна, ніжна, і за характером нагадує ноктюрнтам само.; стиль Штокгаузена тут суттєво відрізняється від його фортепіанних пуантилістичних творів 50-х.
Цього разу Єва народжує 7 хлопчиків з іменами днів тижня. Після народження потомства з серця Єви виходить Coeur de Basset (на прем'єрі — Сюзанна Стефенс), яка на басетгорні виконує у супроводі синтезаторів Evas Lied, пісню Єви. Їй підспівують 7 хлопців, які виконують пісні на 7 днів тижня. Coeur de Basset перетворюється на три Bassettinen, які символізують собою інтимні частини жіночого тіла. Вони заграють з хлопцями, музика містить еротичні алюзії. Дія обривається, коли хлопець-неділя вигукує: «Вимкніть світло!».
Дія III: Evas Zauber Третя дія присвячена чару Єви (так звучить назва українською), у ролі якої виступає басетгорністка (Сюанна Стефенс). Вона заглядає в скляні посудини з водою, у яких бачить своє віддзеркалення; любується своєю красою... Хлопці з другої дії постають тут як дорослі чоловіки в костюмах, і вони хором акомпанують грі Єви, вихваляючи її і її інструмент. В сцені Ave до Єви приєднується її «друга половинка» Ave (віддзеркалення імені Eva) — чоловічий образ в костюмі, який грає на альтовій флейті (на прем'єрі цю партію виконувала перебрана на чоловіка Kathinka Pasveer). Їхній дует містить любовні/еротичні мотиви.
Після дуету Eva-Ave, Єва зникає у серці однойменної статуї, а Ave зачаровує і гіпнотизує своєю грою на флейті дітлахів. Врешті дітлахи перетворюються на птахів і Ave забирає їх зі собою на небо. Штокгаузен тут «переспівує» середньовічну легенду про Гамельнського щуролова.
Montags-Abschied Музика Прощання понеділка — це 4-канальна електронна композиція, яка звучить у фоє, коли публіка виходить із залу. У творі звучить флейта піколо, голос Kathinka Pasveer і спів птахів, які композитор опрацював засобами електронної музики.
Dienstag aus LICHT
Вівторкова опера — це поєдинок Міхаеля і Люцифера.
Dienstag Gruss написаний для 9 труб, 9 тромбонів, 2 синтезаторів і хору. Ансамбль розділено на дві групи, які розташовані з обох боків залу: труби, сопрано й тенори — праворуч (ансамбль Міхаеля), тромбони, альти й баси — ліворуч (ансамбль Люцифера). Кожна з груп містить також синтезатор і нею диригує окремий диригент. Окрім цих двох груп окрему роль має одна сопрано (Єва) яка спершу співає справа від публіки, потім у задній частині залу, далі — зліва і в кінці — зі сцени.
Дія I: Jahreslauf, себто «біг років» — це поєдинок Міхаеля і Люцифера у сфері часу. Люцифер намагається загальмувати перебіг часу, тим самим — стримати еволюцію людства, а Міхаель — не дати йому цього зробити.
Ha сцені — 4 танцівники-міми, «бігуни років» (), кожен з яких уособлює, відповідно, тисячоліття, століття, десятиліття, і окремі роки. Дія відбувається в останній день року. Люцифер пробує різними способами спокусити або відволікти бігунів, щоб перевати їхню роботу (рухати час уперед). Спершу він дарує їм квіти, спокушає їх розкішною їжею та стриптизеркою, але кожен раз втручається Міхаель і план Люцифера зазнає поразки. Спочатку «бігунів років» повертає до їхньої роботи дівчинка, що плескає, згодом — крик лева, потім — знову дівчинка, яка обіцяє одному з них грошовий приз найкращого бігуна, і врешті решт буря. Під кінець Jahreslauf один з бігунів отримує обіцяний приз.
З точки зору музики перша дія — це перероблена версія твору Der Jahreslauf, який Штокгаузен написав початково для традиційного японського оркестру гагаку ще перед початком роботи над циклом LICHT. В оперній версії цього твору композитор замінив японські інструменти на західні. Таким чином інструментальний склад Jahreslauf — це 3 синтезатори або фісгармонії, 3 флейти піколо, 3 сопранові саксофони, клавесин (або синтезатор) та ряд ударних інструментів. Окрім того, тут є фрагменти, записані на плівці, зокрема голос самого Штокгаузена («Квіти для бігунів років...» та подібні фрази), голос дівчинки, крик лева, інші звуки, пов'язані з подіями на сцені, а також фрагмент джазової музики, який звучить в той момент, коли «бігунів років» спокушають стриптизеркою. Про походження цього фрагменту композитор сказав: