Євге́нія Степа́нівна Лещу́к (7 вересня 1928, Квасів, нині Горохівського району Волинської області — 28 грудня 2010, Львів) — українська поетеса, громадська діячка. Почесна громадянка Волині (2007).
Біографія Євгенія Лещук закінчила лікувальний факультет Львівського медичного інституту. Кандидат медичних наук. Спеціалізувалася в галузі невропатології та нейротоксикології. Лікувала потерпілих від аварії на ЧАЕС.
Творчість і громадська діяльність Авторка 19 поетичних збірок, фото-поетичних альбомів «Берестечко. Свята дорога», «Вічність Івана Богуна», трилогії «Мій Храм», книги «Волинський повстанець», за яку нагороджена грамотою Головної булави Всеукраїнського братства ОУН-УПА.
Член Національної спілки письменників України. Почесний академік Універсальної академії, що діє під егідою ООН (в галузі поезії).
Лауреатка кількох міжнародних премій, як-от: Міжнародна премія миру, «Молодь і поезія», «Срібна троянда», Літературна Європремія, Премія імені Василя Стуса.
Євгенія Лещук була головою громадського благодійного фонду «Богун», створеного для увічнення пам'яті козацького полковника Івана Богуна. Брала активну участь у збереженні козацьких могил під Берестечком.
Сприяла відкриттю музею Лесі Українки в Ялті та будинку-музею поетеси в Сан-Ремо (Італія).
Нагороди Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (5 листопада 2008) — за значний особистий внесок у розвиток української писемності та мови, вагомі досягнення у професійній діяльності
Вибрані твори Збірки поезій «Мамині квіти» «Дорогою птахів» «Мої ластівки» «Прибій» «Танцюю з вітром» «Мамина пісня» «Ритми душі» (пісні) «Вершина» «Срібна троянда» «З райдуги букет» «За шепотом ялиць» «Голубе залишу слово» «Мій храм» «Пісня для Северина Наливайка»
Примітки
Посилання Євгенія Лещук