Гед

Гед () — в германо-скандинавській міфології один з асів, сліпий. Син Одіна та Фрігг.

Відповідно до однієї з саг, Фрігг, бажаючи захистити улюбленого сина Бальдра, взяла обіцянку з усього живого, що ніхто й ніщо не зможе спричинити шкоди Світлому Асові. Й лише маленький паросток омели оминув її пильної материнської уваги. Чим й скористався Локі.

Дізнавшися про особливі властивості Бальдра, аси стали розважатися тим, що намагались вбити Бальдра. Різали його ножами, кололи списами й іншою зброєю та предметами… Й от Локі привів сліпого Геда й вклав тому до руки той самий паросток омели, переконуючи його, що вже давно боги намагаються вбити Бальдра, — й усе ніяк не виходить. Отже й він, Гед, Бальдра не вб'є.

Гед кинув злощасний паросток омели й убив Білого Аса. Звичайно, що всі сполохались, а Валі настільки розгнівався, що, не слухаючи виправдань Геда, вбив брата на місці.

Гед відбув до Гель й очікує там на Рагнарок.

За переказами, в день Рагнареку він повернеться до світу живих й буде серед нових богів, які переживуть Загибель Богів.

Джерела

Bellows, Henry Adams (trans.) (1936). The Poetic Edda . Princeton: Princeton University Press. Brodeur, Arthur Gilchrist (transl.) (1916). The Prose Edda by Snorri Sturluson . New York: The American-Scandinavian Foundation. Dronke, Ursula (ed. and trans.) (1997) The Poetic Edda: Mythological Poems. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-811181-9. Eysteinn Björnsson (2001). Lexicon of Kennings: The Domain of Battle. Eysteinn Björnsson (ed.). Snorra-Edda: Formáli & Gylfaginning: Textar fjögurra meginhandrita. 2005. Eysteinn Björnsson (ed.). Völuspá. Guðni Jónsson (ed.) (1949). Eddukvæði: Sæmundar Edda. Reykjavík: Íslendingasagnaútgáfan. Lindow, John (2001). Handbook of Norse mythology. Santa Barbara: ABC-Clio. ISBN 1-57607-217-7. Thorpe, Benjamin (transl.) (1866). Edda Sæmundar Hinns Froða: The Edda Of Sæmund The Learned . (2 vols.) London: Trübner & Co.