Гевйон, або Гефйон (Gefyon — «той, хто дарує»; також Gefjon, Gefjun, Gefn) — в скандинавській міфології богиня плодючості, одна з асів, діва, якій служать померлі дівчата. В Едді зберігся переказ, що Гевйон, жінка з роду асів, отримала від конунга Швеції Гюльві в дар за цікаві розповіді стільки землі, скільки можна зорати на 4 биках за одну добу. Гевйон перетворила на биків своїх синів, народжених від велетня, й вони провели таку глибоку борозну, що відрізали від Швеції великий шматок землі, який Гевйон назвала островом Зеландія. На місці ж цієї землі виникло озеро Меларен, а проритий канал став протокою Ересунн. Припускають, що історичною основою міфу є переселення данів зі Швеції до Данії у III—IV століттях.
В Сазі про Інглінгів оповідається, що Гевйон одружилася з сином Одіна Скйольдом й жила разом з ним на острові Зеландія в місті Глейд (суч. Лайре, неподалік Роскілле).
Гевйон асоціюється з землеробством, цнотою та успіхом. Дівчата, які помирали незайманими, ставали її почтом у загробному житті, тому вона характеризується як богиня чеснот, але, всупереч усьому, вона була й богинею достатку. Крім того, «гефн» — одне з імен Фреї — давньоскандинавської богині плодючості, кохання та краси.
В Копенгагені знаходиться скульптура з фонтаном, присвячена Гевйон.
Посилання Молодша Едда
Джерела
Barnes-Svarney, Patricia (2003). Asteroid: Earth Destroyer or New Frontier? . Basic Books. ISBN 0-7382-0885-X Battaglia, Frank (1991). «The Germanic Earth Goddess in Beowulf?» as collected in Mankind Quarterly 31. Bellows, Henry Adams (Trans.) (1923). The Poetic Edda. New York: The American-Scandinavian Foundation. Benson, Adolph Burnett (1914). The Old Norse Element in Swedish Romanticism . Columbia University Press. Byock, Jesse (Trans.) (2006). The Prose Edda. Penguin Classics. ISBN 0-14-044755-5 Davidson, Hilda Ellis (1998). Roles of the Northern Goddess. Routledge. ISBN 0-415-13611-3 Davidson, Hilda Ellis (1999). «Gefjon, Goddess of the Northern Seas» as collected in Lysaght, Patricia. Ó Catháin, Séamas. Ó hÓgáin, Dáithí (1999). Islanders and Water-Dwellers: Proceedings of The Celtic-Nordic-Baltic Folklore Symposium held at University College Dublin 16-19 June 1996. DBA Publications Ltd. ISBN 0-9519692-7-7
Faulkes, Anthony (Trans.) (1995). Edda.Everyman. ISBN 0-460-87616-3 Hollander, Lee Milton. (Trans.) (2007). Heimskringla: History of the Kings of Norway . University of Texas Press. ISBN 978-0-292-73061-8 Lindow, John (2001). Norse Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs . Oxford University Press. ISBN 0-19-515382-0 Mouritsen, Lone. Spooner, Andrew (2004). The Rough Guide to Copenhagen . Rough Guides. ISBN 1-84353-070-8 Näsström, Britt-Mari (1999). «Freyja — a Goddess with Many Names » as collected in Billington, Sandra, and Green, Miranda eds. (1999). The Concept of the Goddess. Routledge. ISBN 0-203-45638-6 North, Richard (1998). Heathen Gods in Old English Literature. Cambridge University Press. ISBN 0-521-55183-8 Ross, Margaret Clunies (1978). «The Myth of Gefjon and Gylfi and its function in Snorra Edda and Heimskringla» as collected in Arkiv för nordisk filologi 93. Schmadel, Lutz D. (2003). Dictionary of Minor Planet Names, fifth edition, illustrated. Springer. ISBN 3-540-00238-3 Simek, Rudolf (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1 Sturtevant, Albert Morey (1952). «Regarding the Old Norse name Gefjon» as published in Scandinavian Studies; volume 24 (number 4, November). ISSN 0036-5637 Thorpe, Benjamin (Trans.) (1907). The Elder Edda of Saemund Sigfusson. Norrœna Society.