Візок

Візо́к, або во́зик — транспортний засіб, призначений для переміщення по твердій поверхні вантажів або пасажирів з використанням сили м'язів тварин або людини; жива істота, яка тягне візок, розташовується при переміщенні поза ним.

Будова візка

Візок складається з таких основних частин: Рама — основа візка, до якої кріпляться осі (часто з допомогою ресор), кузов і елементи упряжі. Передня частина рами (зі стельвагою і передньою віссю) іноді називається «передком» (не плутати з іншим значенням цього слова, яке означає «сидіння для візника»). Осі — служать для кріплення коліс. Передню вісь часто споряджають шворнем для полегшення поворотів, для цієї ж мети може використовуватися трапеція Аккермана з двома шворнями. Колеса — складова ходової частини, на санях і волокушах замість них використовують полози. Упряж — пристрій для запрягання коней до візка. Зазвичай складається з стельваги, прикріпленої до передньої частини візка, дишля (іноді голобель) і посторонків, а також хомута (або шорки), шлей і віжок. У волячому запрягу використовуються ярмо і війя. Передо́к — місце для візника (кучера) попереду візка. Інші назви — пере́д, ко́зла, ко́зли. Кузов, ящик, васаг — верхня частина візка, призначена для розміщення пасажирів чи вантажу.

Класифікація За сферою застосування вози ділять на пасажирські та вантажні (раніше існували також військові вози), за наявністю коліс — на колісні та безколісні (волокуші, сани, тощо).

У свою чергу колісні візки можуть бути одновісними, двовісними та багатовісними.

У деяких випадках вози забезпечуються гальмами, як механічними, так і пневматичними, гідравлічними тощо.

Вантажопідйомність візків визначається припустимим навантаженням на вісь, і може в гужовому транспорті доходити до 750 кг (для одновісних) і до двох тонн (для двовісних).

Унікальним зразком безосьового візка була рама, на якій був перевезений «Грім-камінь».

Сучасні колісні візки нерідко оснащуються пневматичними шинами та світлосигнальною апаратурою, наприклад, катафотами.

Типи візків Цей список не є повним, ви можете допомогти проєкту, доповнивши його

Пасажирські візки

Двоколка, біда́ — двоколісний однокінний візок на одну або дві особи Екіпаж, заст. повіз — загальна назва легких ресорних пасажирських повозок. Карета — критий візок на ресорах. Дормез — велика карета для далеких поїздок зі спальними місцями. Коч — старовинний екіпаж на ресорах. Ридва́н — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми, використовувалася в XVIII — на початку XIX ст. Диліжанс — великий багатомісний пасажирський або поштовий візок, який широко використовувався в XIX столітті. Кибитка — візок-житло кочових народів Азії. Коляска — легкий маломісній візок з відкритим верхом; коляскою також називають дитячий візок. Візаві — коляска з повернутими одне до одного сидіннями. Тильбері Фаетон — варіант коляски. Ландо — коляска зі складаним верхом. Фіакр — легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи Купе — двомісний пасажирський візок. Кабріолет — легкий одновісний пасажирський візок зі складаним дахом. Бричка — легкий напівкритий візок. Дрожки — легкий чотирьохколісний відкритий візок для коротких поїздок. Бігові дрожки (бігунки) — легкий двомісний візок. Прогонка («прогонові дрожки») — варіант дрожок для візників. Каліберні дрожки («калібер») — безпружинна прогонка середини XIX століття. Одномісний калібер називався «гітарою». Лінійка (також котки) — довгі дрожки, зазвичай з можливістю всістися по обидва боки спиною один до одного. Гойдалка — легкий двоколісний одномісний візок для кінних бігів. Омнібус — вид громадського транспорту, попередник автобуса. Повозка — будь-який колісний перевізний засіб простої будови, без ресор. Прольотка — легкий чотириколісний екіпаж на два місця з відкритим верхом. Тарантас — чотирьохколісний кінний візок, поширений в Росії в першій половині XIX століття. Тарадайка, таратайка — легкий, зазвичай двоколісний візок з відкидним верхом. Сицилійський візок — національний візок на Сицилії. Шарабан — вид багатомісного пасажирського візка, що з'явився у Франції на початку XIX століття. Егоїстка — невеликий візок, розрахований на одну людину. Фургон — критий візок із круглим дахом. Коляска рикші — відкритий або забезпечений тентом візок, як правило, на одного пасажира. Приводиться в рух м'язовою силою візника (рикші). Дитячий візок — візок для одного або двох дітей, який переміщує людина, розташована по ходу ззаду, або візок, причеплений до велосипеда.

Вантажні візки

Гарба — двохколісний візок із колесами великого діаметра. Віз — транспортний чотирьохколісний візок. Критий віз іноді називають фургоном. Фура (хура, зах. фіра) — великий, часто критий віз; військовий віз. Дроги — довгий без кузова віз для перевезення великих вантажів. Биндюги, бендюги — простий вантажний віз. Катафалк — легкий критий візок для перевезення небіжчиків на цвинтарі. Тачка — одноосьовий, тому легко керований візок для полегшення переміщення вантажів м'язовою силою однієї (рідше двох) людини (людей); частіше штовхається поперед себе; на одному чи двох колесах. Ручний візок — одно- або багатовісний візок для переміщення вантажів на короткі відстані.

Бойові візки Колісниця Бойовий віз — чотирьохколісні бойові візки своєрідної конструкції застосовували хетти та гусити. Тачанка — використовувалася під час Громадянської війни в Росії. Артилерійський передок — двоколісний візок для перевезення кінною тягою гармат Зарядний ящик — віз із встановленим на ньому ящиком для боєприпасів

Спеціалізовані візки Польова кухня Пересувна майстерня Пересувна торгова точка Пересувний медико-санітарний пункт Пересувна церква

На полозах

Візки на полозах зазвичай називаються саньми. Найбільш відомі типи саней: Сани — загальна назва транспортних засобів на полозах Розвальні — відкритий візок на полозах, який розширюється в задній частині. Дровні — вантажні сани без кузова.

Див. також Карета Бричка Кибитка

Примітки

Посилання

«Виды экипажей» в Энциклопедии русского быта XIX века. Ю. А. Федосюк. 1989. Повозки конные СССР Краткий исторический очерк развития санитарных повозок русской армии 1797—1811