Сферміон — гіпотетична спін-0 частинка-суперпартнер (або счастинка) свого асоційованого ферміона у рамках теорії суперсиметрії в фізиці елементарних частинок. Сферміони є бозонами (скалярними бозонами), мають такі ж квантові числа, що й асоційовані з ними ферміони. Можуть бути продуктом розпаду бозона Хіггса. Не мають спіральності, тому в лівої і правої версій ферміона окремий сферміон. В суперсиметричному розширенні Стандартної моделі (СМ) кожна частинка має суперпартнера зі спіном, який відрізняється на . Ферміони в СМ мають спін - отже сферміони мають спін 0.

Назви сферміонів отримують доданням до назви їхнього суперпартнера літери 'с', яка вказує, що це скалярна частинка зі спіном 0.

Фундаментальні сферміони

Скварки Скварки є суперпартнерами кварків. До них належать сверхній скварк, снижній скварк, счарівний скварк, сдивний скварк, справдивий скварк і скрасивий скварк.

Слептони Слептони — суперпартнери лептонів. До цієї групи належать селектрон, смюон, стау-лептон і типи снейтрино.

{|class=wikitable style="text-align:center;" |+Слептони |- !Слептон !Символ !Асоційований лептон !Символ |- |colspan="4"|Перше покоління |- | Селектрон | | Електрон

| Селектронне снейтрино | | Електронне нейтрино

|colspan="4"|Друге покоління |- | Смюон | | Мюон

| Смюонне снейтрино | | Мюонне нейтрино

|colspan="4"|Третє покоління|- | Стау-лептон | | Тау-лептон

| Стау-лептонне снейтрино | | Тау-нейтрино

Див. також Мінімальна суперсиметрична стандартна модель

Примітки

Література Закрученные пассажи: Проникая в тайны скрытых размерностей пространства Автор — Лиза Рэндалл Junker G. Supersymmetric Methods in Quantum and Statistical Physics, Springer-Verlag (1996). Kane G. L., Shifman M., The Supersymmetric World: The Beginnings of the Theory World Scientific, Singapore (2000). ISBN 981-02-4522-X. Weinberg Steven, The Quantum Theory of Fields, Volume 3: Supersymmetry, Cambridge University Press, Cambridge (1999). ISBN 0-521-66000-9. Wess, Julius, and Jonathan Bagger, Supersymmetry and Supergravity, Princeton University Press, Princeton, (1992). ISBN 0-691-02530-4. Cooper F., A. Khare, U. Sukhatme. Supersymmetry in Quantum Mechanics, Phys. Rep. 251 (1995) 267-85 (arXiv: hep-th/9405029). D.V. Volkov, V.P. Akulov, Pisma Zh.Eksp.Teor.Fiz. 16 (1972) 621; Phys. Lett. B46 (1973) 109. V.P. Akulov, D.V. Volkov, Teor.Mat.Fiz. 18 (1974) 39. http://arxiv.org/abs/hep-ph/9709356

Посилання Детектор ATLAS большого адронного коллайдера: Учебное пособие Масса хиггсовского бозона остается сложной для оценки величиной в минимальной суперсимметричной модели Появляются первые обзоры по результатам поиска бозона Хиггса на LHC

A Supersymmetry Primer, S. Martin, 1999. Introduction to Supersymmetry, Joseph D. Lykken, 1996. An Introduction to Supersymmetry, Manuel Drees, 1996. Introduction to Supersymmetry, Adel Bilal, 2001. An Introduction to Global Supersymmetry, Philip Arygres, 2001. Weak Scale Supersymmetry, Howard Baer and Xerxes Tata, 2006. Brookhaven National Laboratory (8 gennaio 2004). New g−2 measurement deviates further from Standard Model Fermi National Accelerator Laboratory (25 settembre 2006). Fermilab’s CDF scientists have discovered the quick-change behavior of the B-sub-s meson ''.