Наяда Наяда або Таласа (роздільна здатність знімку не дозволяє встановити), знімок Вояджер-2. Фотографія розмита через велику відстань і високу швидкість апарату, тому супутник виглядає «видовженим». Дані про відкриття Дата відкриття вересень 1989 Першовідкривачі Р. Терріл / «Вояджер-2» Орбітальні характеристики Епоха: 1989-08-18 Велика піввісь 48 227 ± 1 км Ексцентриситет 0,000362 ± 0,000301 Період обертання 0,294396 доби Нахил орбіти 4,7455 ± 0,0317° (до площини Лапласа) Супутник Нептуна Фізичні характеристики Розміри 96×60×52 км Середній радіус 33 ± 3 км Маса ~2,0 кг (оцінка) Середня густина ~1,3 г/см3 (предбачається) Альбедо 0,072 Наяда (, ) — внутрішній супутник планети Нептун. Назва утворена від наяд — німф джерел та струмків із грецької міфології. Також позначається як Нептун III.
Історія відкриття Наяда була відкрита у вересні 1989 року за знімками, зробленими апаратом «Вояджер-2». Про відкриття було оголошено 29 вересня 1989 року, а текст повідомляє про 25 зображення, отримані протягом 11 днів, таким чином, відкриття відбулося незадовго до 18 вересня. Супутник отримав тимчасове позначення S/1989 N 6. Власна назва була надана 16 вересня 1991 року.
Характеристики Наяда має неправильну (несферичну) форму. Жодних слідів геологічної активності не виявлено. Імовірно, Наяда, як й інші супутники на орбітах нижче Тритона, сформувалася з уламків деяких супутників Нептуна, що зруйнувалися у результаті зіткнень, викликаних збуреннями від Тритона після його захоплення Нептуном на початкову орбіту з високим ексцентриситетом.
Наяда обертається нижче синхронної навколонептунової орбіти, внаслідок чого орбіта цього супутника поступово знижується через впливи припливних сил. Відстань орбіти від верхньої межі хмарного шару приблизно 23 500 км. З часом вона може бути поглинена Нептуном або зруйнується через припливне розтягування та утворити кільце при досягненні межі Роша.
Після «Вояджера-2» система Нептуна довгий час досліджувалася наземними обсерваторіями та космічним телескопом «Габбл». У липні 2002 — жовтні 2003 року проводилися спостереження з Обсерваторії ім. В. М. Кека із застосуванням адаптивної оптики, і легко були виявлені чотири великі внутрішні супутники Нептуна. Таласа була виявлена після обробки зображень, а Наяду виявити не вдалося. Телескоп «Габбл» здатен виявляти всі відомі супутники. Незважаючи на це, з його допомогою також вдалося отримати знімки п'яти внутрішніх супутників, окрім Наяди. Вважають, що в ефемеридах Наяди містяться суттєві похибки.
У 2013 році супутник був знайдений на знімках телескопа Габбл та спочатку вважався новою планетою. Орбіта місяця не зрозумілим чином змінилася, що створило труднощі для її виявлення.
Примітки
Посилання Naiad Profile by NASA's Solar System Exploration Neptune Moons Gazetteer of Planetary Nomenclature—Neptune (USGS) Simulation showing the position of Neptune's Moon