Механі́чне гальмо́ або фрикці́йне гальмо́ — пристрій для сповільнення руху чи повної зупинки машини чи механізму та/або утримання їх у непорушному стані з використанням сил тертя.

Класифікація За видом привода фрикційні (механічні) гальма поділяють на механічні, гідравлічні, електричні (наприклад, електромагнітні, індукційні) тощо; за конструкцією робочих частин — на колодкові (найпоширеніші в автомобілях, локомотивах, підйомно-транспортних машинах, механізмах верстатів), стрічкові, дискові, конічні та ін.

Особливості використання У транспортних засобах служить для зниження швидкості, обмеження її на спусках, чи для повної зупинки автомобіля або іншого транспортного засобу. Під час цього процесу кінетична енергія транспортного засобу перетворюється на теплову за рахунок тертя.

Кінетична енергія зростає пропорційно квадрату швидкості (E = 1/2·m·v2). Це означає, що якщо швидкість транспортного засобу подвоїться, то він матиме учетверо більше енергії. У цьому разі для зупинки гальмам потрібно перетворити учетверо більше енергії.

Гальмами обладнані переважна більшість всіх колісних транспортних засобів, у тому числі автомобілі всіх типів, вантажні автомобілі, поїзди, мотоцикли та велосипеди. Також часто гальма використовують у багажних та продуктових візках, підйомно-транспортних машинах, технологічному устаткуванні (верстатах, пресах тощо).

Деякі літаки обладнані гальмами для коліс на шасі, які використовують сумісно з аеродинамічним гальмуванням при русі злітно-посадковою смугою для зменшення швидкості.

У рибальстві У будові сучасних рибальських котушок (переважно безінерційних та мультиплікаторних) фрикційне гальмо (часто скорочено — фрикціон) є критично важливим вузлом вудлища. Його основне завдання — демпфувати (гасити) надмірні ривки риби під час виважування, запобігаючи обриву волосіні чи шнура, а також захищаючи бланки вудилища і механізми котушки від ламання під критичним навантаженням.

Принцип дії та налаштування Конструктивно рибальський фрикціон складається з пакета металевих і м'яких (повстяних, карбонових або тефлонових) шайб, розміщених усередині або під шпулею котушки. За допомогою гайки-регулятора рибалка змінює силу стискання цих шайб, налаштовуючи гальмівне зусилля під розривну навантаженість використовуваної снасті (зазвичай на рівні 60–80% від міцності волосіні).

Коли засічена риба робить ривок, сила якого перевищує встановлений поріг, гальмівні диски проковзують — шпуля починає вільно обертатися, дозовано стравлюючи волосінь і компенсуючи кінетичну енергію ривка риби. Під час прокручування шпулі спеціальний внутрішній механізм (тріскачка) видає характерний звук, сигналізуючи про роботу гальма.

Різновиди за розташуванням Залежно від конструкції безінерційної котушки фрикційне гальмо може мати різне розміщення:

Передній фрикціон — регулятор розташований безпосередньо на торці шпулі. Така конструкція вважається найнадійнішою, компактнішою та забезпечує високу точність налаштування зусилля. Найчастіше застосовується у спінінговій та ультралайтовій лові. Задній фрикціон — гвинт регулювання винесено у хвостову частину корпусу котушки. Його зручніше підлаштовувати безпосередньо під час виважування риби, проте такий механізм складніший і додає котушці зайвої ваги. Популярний у фідерній та матчевій лові.

Для полювання на велику трофейну рибу (наприклад, коропа) котушки додатково обладнують системою байтранера (від ) — допоміжним фрикційним гальмом із важелем швидкого скидання, який дозволяє рибі вільно розмотувати волосінь під час клювання до моменту підсікання.

Див. також Гальмівна система Електричне гальмування

Джерела Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 6-те вид. — К.: Либідь, 2006. — 400 с. — ISBN 966-06-0416-5. Сирота В. І. Основи конструкції автомобілів. Навчальний посібник для вузів. К.: Арістей, 2005. — 280 с. — ISBN 966-8458-45-1 Казаринов В. М. Автотормоза: учеб. для вузов / В. М. Казаринов. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Транспорт, 1974. — 240 с. Иноземцев В. Г. Тормоза железнодорожного подвижного состава: Вопросы и ответы. — 3-е изд., стереотипное. — М.: Транспорт, 1987. — 207 с