Транссередземноморський газопровід (Transmed) – магістральний газопровід, що забезпечує поставки ресурсу з Алжиру до Італії, а також Тунісу. Також відомий як трубопровід Енріко Маттеї (засновник Eni, що почав просувати ідею імпорту алжирського газу).
Загальна інформація Система бере початок на найбільшому алжирському родовищі Хассі Р'Мель, перетинає Туніс, Туніську протоку і потрапляє на Сицилію, де сполучається з газопроводом Мацара-дель-Валло – Мінербіо.
Загальна довжина системи при зарахуванні до неї всього італійського маршруту з півдня на північ країни становить 2475 км.
Алжирська ділянка Алжирська ділянка має довжину 549 кілометрів та складається з трьох ниток, виконаних в діаметрі 1200 мм:
– GO1, яка стала до ладу в 1982-му та має річну потужність у 17,7 млрд м3;
– GO2, що була введена в 1986-му та має річну потужність у 8,8 млрд м3;
– GO3, яка ввели в експлуатацію у 2010-му із показником 7 млрд м3, що довело загальну пропускну здатність системи до 33,5 млрд м3 на рік.
Від алжирської ділянки починається рід відгалужень, зокрема, введена в 2014-му перемичка довжиною 16 км та діаметром 500 мм до ТЕС Лабрег, перемичка Ель-Ауш – Сіді-Окба, газопроводи до насосних станцій SP1 та SP3.
Офшорна ділянка На момент реалізації проекту Transmed у світі були відсутні технології прокладання трубопроводів на такій глибині. З огляду на це компанія Saipem (дочірня структура Eni) розробила власну технологію, що знайшла втілення у спеціально спорудженому трубоукладальному судні "Castoro Sei". На етапі розробки за допомогою певним чином переобладнаного трубоукладального судна "Castoro 5" провели дві тестові кампанії – в 1964-му у Мессінській протоці укладали трубопровід діаметром 250 мм на глибинах до 360 метрів, а в 1976 році вже у Туніській протоці працювали з трубами діаметром 400 мм на глибинах до 560 метрів.
В 1979-му "Castoro Sei" проклало три нитки діаметром 500 мм у Мессінській протоці (максимальна глибина 365 метрів), а в 1980-му виконало перехід через Туніську протоку із труб такого ж діаметру. Він мав довжину 160 кілометрів при максимальній глибині до 608 метрів.
В 1992-му те саме "Castoro Sei" спорудило другу чергу (Transmed), виконану в діаметрі 650 мм (відомо, що щонайменше у Мессінській протоці проклали дві нитки). На цей раз максимальна глибина стновила 618 метрів.
Примітки
Література
Mark H. Hayes: The Transmed and Maghreb projects. In: David G. Victor, Amy M. Jaffe, Mark H. Hayes (Hrsg.): Natural Gas and Geopolitics: From 1970 to 2040. Cambridge University Press, 2006, ISBN 1-139-45902-3, S. 48 ff. (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).