Діонісій Кшичковський (, 1861, Ластівці — 19 лютого 1943) — архітектор, педагог. Жив і працював переважно в Коломиї і у Львові.
Біографія Народився 1861 року в селі Ластівці (тепер Кам'янець-Подільського району).; Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 49. Є також помилкова версія по село Ластівка на Тернопільщині, див. Римо-католик за віросповіданням та очевидно поляк за національним походженням.Hornowa E. Ukraiński obóz postępowy i jego współpraca z polską lewicą społeczną w Galicji 1876—1895. — Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1968. — S. 74. У 1881—1884 роках закінчив архітектурний факультет Технічно-промислової академії у Кракові. Після навчання, у 1884—1888 відбував практику у проєктному бюро краківського архітектора Славомира Одживольського. Пізніше, до 1889 року поглиблював знання у Паризькій школі мистецтв.Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 628; Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія сучасної України. — Т. 15. — С. 507; Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album… — S. 49. Протягом 1889—1892 років працював архітектором у Мендосі (Аргентина) при будівництві Трансандинської залізниці, а у 1892—1893 був задіяний у реставраційних роботах на Вавелі. У подальшому, до 1897 року працював у Коломиї.Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album… — S. 49. За іншими даними, пробув в Аргентині лише до 1890, а в Коломиї від самого 1891 року. Від 1895-го — керівник відділу будівництва міської ради і викладач місцевої школи дерев'яного промислу. У 1897—1901 роках працював архітектором промислових підприємств Станіслава Щепановського.Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 628; Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія сучасної України. — Т. 15. — С. 507. Протягом 1897—1927 років був професором кафедри будівництва у львівській Промисловій школі (за іншими даними — від 1901). 26 лютого 1924 року Рада архітектурного факультету Львівської політехніки надала Кшичковському звання інженера-архітектора.
Від 1899 року член Політехнічного товариства у Львові.Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 90. Входив до правління товариства у 1905—1908, 1916—1927, 1929—1930 роках. Зокрема у 1905—1906 роках виконував обов'язки секретаря.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 73, 74, 76, 78; Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1929 // Czasopismo Techniczne. — № 5. — 1930. — S. 90. 1902 року брав участь у ювілейній виставці товариства, нагороджений за експоновані проєкти.Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 629; Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album… — S. 49. 1910 року експонував проєкт дому Педагогічного товариства і фотографії на виставці, організованій Колом архітекторів (підрозділом Політехнічного товариства) у Львові.Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387. Делегований товариством до Наглядової ради Міського промислового музею у Львові.Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1929… — S. 90.
В архітектурній творчості звертався до різних стилів історизму — неоренесансу, необароко. В будинку «Сокола» присутні також форми «мальовничого історизму» і сецесії. Храми в Коломиї і Тернополі поєднували елементи неоготики та неороманського стилю. Приблизно після 1903 року перейшов до модернізованого класицизму. У власній віллі та міському виховному закладі застосував елементи «закопанського стилю».Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 628—629; Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія сучасної України. — Т. 15. — С. 508. Експонував проєкти на Галицькій крайовій виставці у Львові 1894 року, за що відзначений срібною медаллю, збудував павільйон преси для виставки за конкурсним проєктом.
Входив до складу журі конкурсу ескізів дому Ремісничої палати на площі Стрілецькій у Львові (1912)Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58; Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1912. — № 20. — S. 274., проєктів ратуші в Дрогобичі (1913)Konkurs na projekt ratusza w Drohobyczu // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 90; Konkurs architektoniczny // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 16. — S. 187; Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 368; Konkurs na projekt ratusza // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 22. — S. 308., санаторію у Криниці-Здруй (1926)Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 9., пам'ятника Каролю Скібінському на Личаківському цвинтарі у Львові (1930).Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 22. — S. 432. 2 травня 1923 року відзначений Кавалерським хрестом Ордену Відродження Польщі.Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa : Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 34.
Видав у Львові кілька підручників польською мовою. Це зокрема «Принципи статики» (Zasady statyki, 1903, спільно з Луціаном Бекером), «Будівельні матеріали» (Materiały budowlane, 1916), популярний підручник «Будівництво» (Budownictwo, 1928).Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 629; Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія сучасної України. — Т. 15. — С. 508; Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album… — S. 49. Рисунки Кшичковського публікувались у серії Славомира Одживольського «Пам'ятки мистецького промислу в Польщі», яка видавалась у Кракові («Zabytki przemysłu artystycznego w Polsce», протягом 1891—1893 років вийшло 6 зошитів).Nowe książki // Tygodnik Ilustrowany. — 23 lipca 1894. — № 31 (240). — S. 80.
Ще під час навчання у Кракові і пізніше, в Коломиї, входив до кіл польських соціалістів, підтримував дружні зв'язки з українськими. Зокрема товаришував з Михайлом Павликом. Приблизно від 1883 року перебував під таємним наглядом австрійської поліції.Hornowa E. Ukraiński obóz… — S. 55, 62, 69.
У Львові проживав на вулиці Дверницького, 28 (тепер вулиця Мушака). Був одружений з Леонтиною з Вежейських.Fedorowicz Z. Antoni Wierzejski (1843—1916). — Wrocław—Warszawa—Kraków: Ossolineum, 1970. — S. 8. — (Memorabilia zoologica, 21). Мав трьох синів, наймолодший з яких, Станіслав і найстарший Казімеж, служили в австрійському війську (6-й полк піхоти Легіонів польських). Казімеж загинув 24 жовтня 1915 року.Panteon Polski. — 15 lutego 1925. — № 4 (8). — S. 12—13. Мав також двох сестер — Леокадію і Михалину.Hornowa E. Ukraiński obóz… — S. 69.
Роботи Вокзал у місті Мендоса в Аргентині (1890). Будинок Ощадної каси в Коломиї (1892). Павільйон преси на Галицькій крайовій виставці у Львові 1894 року. Спорудженню передував конкурс, на якому проєкт Кшичковського здобув перше місце. Дерев'яну будівлю спорудили Володимир Підгородецький і Яків Баллабан.Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów : Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 163. Будинок польського гімнастичного товариства «Сокіл» у Коломиї, тепер будинок культури. Як співкерівник входив до складу «вузького комітету», який опікувався будівництвом приміщення у 1895 році на тодішній вул. Тарновських.Czterdziestolecie Polskiego T-wa gimnastycznego «Sokół» w Kołomyi : 1885—1925. — Kołomyja : F. Doliński, 1925. — S. 4—5. Кшичковський був одним із двох переможців на конкурсі ескізів 1895 року. Другим переможцем був Луціан Бекер. На прохання журі обидва архітектори безкоштовно створили спільний детальний проєктSprawy towarzystw gimnastycznych polskich // Przewodnik Gimnastyczny. — 1895. — № 5. — S. 57., який було реалізовано. Костел св. Ігнатія Лойоли оо. єзуїтів на вулиці Франка в Коломиї. Тринавний, базилікового типу, шестипрясловий, за стилем неоготично-неороманський. Проєкт 1895 року, реалізований у дещо зменшеному і суттєво спрощеному вигляді протягом 1896—1897 років.Brykowski R. Kościół p. w. Św. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitów w Kołomyi // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 164, 172—174. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X; Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album… — S. 49. Так званий «Нафтовий дім» на вулиці Чайковського, 17 у Львові (1897).Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 629; Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія сучасної України. — Т. 15. — С. 507; Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album… — S. 49. Костел єзуїтів на вулиці Опільського в Тернополі, споруджений у 1898—1901 роках. Неоромансько-необароковий стилістично, за структурою подібний до храму того ж ордену, збудованого Кшичковським дещо раніше в Коломиї. Після війни повністю перебудований для потреб швейної фабрики.Betlej A. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i rezydencja ks. Jezuitów w Tarnopolu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 315. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7. Перебудова парафіяльного костелу в Ланьцуті у 1894—1902 роках. Храм було значно розширено і видовжено. Розібрано дві вежі, що фланкували фасад, збудовано нову вежу і фронтон.Jabłoński K. Zamek w Łańcucie. — Warszawa : Sport i turystyka, 1991. — S. 30. — ISBN 83-217-2629-1. Український Народний дім у Коломиї, тепер Музей народного мистецтва Гуцульщини. Проєкт 1892 року, співавтор Луціан Бекер, реалізовано 1902. Проєкт добудови дерев'яних засклених ґанків на другому та третьому поверхах з тилу зведеної кам'яниці Вацлава Собєранського на вулиці Госєвського, 4 (нинішня вулиця Тершаковців) у Львові, реалізовано у липні 1900 року. Будинок жіночої школи на вулиці Коралевського в місті Ясло. Початок будівництва 1903 року.Kalendarium z dziejów Jasła od 1901 do 1939 roku / Wybrała i opracowała Felicja Jałosińska. — Jasło : Drukarnia «Jasło» Kosiba Sp. J., 2006. — S. 15. — ISBN 83-917660-4-7. Житловий прибутковий будинок на вулиці Круп'ярській, 15 у Львові (1903).Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 629; Бірюльов Ю. О. Кричковський Дионисій // Енциклопедія сучасної України. — Т. 15. — С. 507. Реконструкція житлового прибуткового будинку на вулиці Дорошенка, 43 у Львові (1903). Будинок чоловічої школи на вулиці Сокола, 6 в місті Ясло. Початок будівництва 1906 року.Kalendarium z dziejów Jasła… — S. 25. Добудова галереї для жінок до старої синагоги в Ряшеві. Проєкт 1905 року, реалізовано у 1906—1907.Zamoyski G. Stan posiadania i ruch budowlany Żydów w Rzeszowie doby autonomicznej // Rozwój przestrzenny miast galicyjskich położonych między Dunajcem a Sanem w okresie autonomii galicyjskiej / pod red. Zbigniewa Beiersdorfa i Andrzeja Laskowskiego. — Jasło, 2001. — S. 445. — ISBN 83-912420-2-8. Житловий прибутковий будинок на вулиці Стецька, 4 у Львові (1908). Інтернат для студентів Сільськогосподарської академії в Дублянах (1909). Вілла на вулиці Мушака, 26 у Львові (1909—1910). Власна вілла у формах модернізованого класицизму на вулиці Мушака, 28 у Львові (1909—1910). Дитячий виховний заклад на вулиці Басараб, 2 у Львові, тепер психоневрологічний диспансер (1911—1913, перебудований у 2008). Садиба в Шимківцях Хмельницької області. Ґрунтовна перебудова парафіяльного костелу в місті Мелець.Laskowski A. Ekspansja lwowskiego środowiska architektonicznego na Zachód w okresie autonomii galicyjskiej // Przegląd wschodni. — 2001. — T. VII, zesz. 4 (28). — S. 1264.
Нереалізовані проєкти