Пита́ння — форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка не питальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.
Порядок слів у питанні У деяких мовах питальні пропозиції мають строго певний порядок слів. Наприклад, в англійській мові в питанні спочатку йде присудок (або його допоміжна частина), а потім підмет. В українській мові такого строгого порядку немає, і співбесідник дізнається, що це питання, по інтонації (у розмові) або по знаку питання (у листі).
Типи питань Відкрите питання Закрите питання Напівзакрите питання Роз'яснююче питання Контрольне питання Непряме питання Альтернативне питання Контактне питання Пробне питання Риторичне питання
Див. також Відповідь
Посилання Питання //