Біоло́гія ро́звитку — розділ біології, що вивчає причинні механізми й рушійні сили індивідуального розвитку (онтогенезу) організмів тварин і рослин.
Генеза Біологія розвитку — спадкоємиця раніше виниклого в ембріології експериментального напрямку — механіки розвитку — сформувалася до середини 20 ст. на основі ембріології; на стику її з клітинною біологією, генетикою, фізіологією і молекулярною біологією. Успіхи, досягнуті цими дисциплінами, уможливили об'єднання різних підходів і методів для розв'язання таких фундаментальних проблем біології розвитку, як способи реалізації генетичної інформації в індивідуальному розвитку, молекулярно-генетичні основи диференціювання клітин, тканин і органів, механізми клітинних взаємодій і регуляторних процесів, що забезпечують цілісність організму, що розвивається, молекулярні механізми нормального і пухлинного росту й інші. Досягнення біології розвитку відкривають великі перспективи для практики (керування розвитком тварин і рослин, регуляція статі, регуляція чисельності тварин і т. д.).
Основні завдання Основними завданнями біології розвитку є вивчення: способів реалізації генетичної інформації в індивідуальному розвитку, молекулярно-генетичних механізмів диференціації клітин, тканин і органів, механізмів клітинних взаємодій і регуляторних процесів, що забезпечують цілісність організму, молекулярних механізмів нормального й аномального розвитку з метою розроблення ефективних методів керування ростом, розвитком і розмноженням організмів.
Напрямки досліджень Основні напрямки досліджень: Біологія розвитку тварин. Біологія розвитку рослин. Експериментальна ембріологія. Молекулярна біологія клітини. Генетична регуляція розвитку. Молекулярні механізми диференціації. Розроблення нових методів біології розвитку. Цитологічні основи онтогенезу.
Див. також Бластоциста Сигнальні системи клітин Ембріологія Еволюційна біологія розвитку Запліднення
Джерела Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил. ВАК України. Паспорт спеціальності.