Закон оптимальної компонентної додатковості проголошує — ніяка екосистема не може самостійно існувати при штучно створеному значному надлишку або нестачі будь-якого екологічного компонента (як біотичного, так і абіотичного). Відразу підкреслимо, що цей закон не поширюється на випадки «стовідсоткового насичення» (звичайно, водна екосистема може розвиватися тільки у водному середовищі). Цей закон може розглядатися як розвиток принципу лімітуючих факторів Лібіха-Шелфорда. При цьому «нормою» екологічного компонента М. Ф. Реймерс Реймерс Н. Ф. Экология: (теория, законы, правила, принципы и гипотезы). — М., 1994. — 367 с. рекомендує вважати ту, яка забезпечує екологічну рівновагу саме даній екосистемі в сформованому балансі всієї ієрархії природних систем.
Див. також Принцип лімітуючих факторів Закон обмежуючих факторів Список основних екологічних законів, принципів і концепцій Біотичний потенціал Закон толерантності Шелфорда Закон мінімуму Лібіха Концепція мінімального розміру популяції Принцип Гаузе
Література Вернадский В. И. Биосфера. Л., 1926. — Т. 1—2, Лавренко Е. М. О фитогеосфере. В кн.: Вопросы географии. — М., 1949; Сукачёв В. Н. Основные понятия лесной биогеоценологии. В кн.: Основы лесной биогеоценологии, М., 1964. Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
Ресурси Інтернету Теоремы экологии Розенберг Г. С. О структуре учения о биосфере Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989 Англо-русский биологический словарь (online версия) Англо-русский научный словарь (online версия)
Виноски