Оповіда́ння — невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображувалась одна подія з життя одного або двох сформованих персонажів.
Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь (деталь побуту, психологічна деталь та ін.).
Оповідання дуже близьке до новели. Іноді новелу вважають різновидом оповідання. Відрізняється оповідання від новели виразнішою композицією, наявністю описів, роздумів, відступів. Конфлікт в оповіданні, якщо й є, то не такий гострий, як у новелі. Розповідь в оповіданні часто ведеться від особи оповідача.
Генеза оповідання — в сагах, нарисах, оповідних творах античної історіографії, хроніках, легендах. Як самостійний жанр оповідання оформилось у 19 ст. З того часу й до сьогодні — це продуктивний жанр художньої літератури.
В англомовній традиції вирізняють надкоротке оповідання (). Останнім часом в англомовних країнах їх поділяють на шестислівне оповідання (), мінісага ( або dribble), оповідання обсягом до 50 слів, мікрофікція ( або drabble), оповідання обсягом до 100 слів, твіттература (), оповідання обсягом до 140 або 280 знаків через відповідне обмеження на довжину повідомлення у соціальній мережі Twitter), sudden fiction (з англ. — «раптовий твір»), оповідання обсягом до 750 слів, flash fiction (з англ. — «історія-спалах»), оповідання обсягом до 1000 слів, та мікрооповідання ()Christopher Kasparek, "Two Micro-Stories by Bolesław Prus, " The Polish Review, 1995, no. 1, pp. 99-103..
Джерела Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007 Обиденна, Марія. Жанр оповідання. Як будуються оповідання. Київ: Київ, 2025.
Посилання
Оповідання українських та зарубіжних письменників в онлайн-бібліотеці TOU
Примітки