«Вершник без голови» () — популярний пригодницький роман Майн Ріда. Менш відома назва твору «Дивовижна техаська історія» ().

Сюжет Дія роману відбувається в п'ятдесятих роках XIX століття, декілька років після Американо-Мексиканської війни в прикордонних районах штату Техас. Багатий плантатор Вудлі Пойндекстер зі своєю родиною, що складається із сина, дочки і племінника, переїжджає зі штату Луїзіана у свій новий будинок, гасієнду Каса-дель-Корво.

Заблукавши на випаленій рівнині, що опинилася на шляху до їх нової гасієнди, сім'я Пойндекстерів знайомиться з Морісом Джеральдом, мустангером, що живе недалеко від військового форту Індж, але є уродженцем північної Ірландії. Моріс відразу ж справив враження на всіх членів сім'ї, але на кожного — своє. Гордий Вудлі поставився до свого рятівника з повагою, його син Генрі майже відразу полюбив його братерською любов'ю, а сестра молодого плантатора Луїза закохалася в нього, навіть незважаючи на його скромний соціальний статус.

Племінник старого Пойндекстера, відставний капітан Кассій Колхаун в ту ж мить зненавидів нового героя, почасти через те, що хотів сам одружитися з Луїзою, а почасти через свій нестерпний характер.

Незабаром після того, як Пойндекстери влаштувалися в Каса-дель-Корво, плантатор влаштовує великий прийом, присвячений вдалому переїзду, аби ближче познайомитися з елітою Техаса. На цьому прийомі присутній і Моріс Джеральд, який згодився доставити сім'ї плантатора два десятки диких коней. За ірландським звичаєм, він дарує рідкісну плямисту лошицю (за якою він полював цілих три доби) дочці плантатора. Під час святкування Луїза вирішує проїхатися на своїй новій коняці, але лошиця, почувши вдалині свою рідну зграю жеребців, неконтрольовано пускається за ним. Якби не героїчна погоня мустангера, Луїза могла й не повернутися додому, хоча, як дівчина потім призналася, вона й не усвідомлювала всієї небезпеки. Мустангер і креолка успішно тікають від розлючених жеребців, які тепер бігли на них, і по дорозі додому знайомляться ближче. Вже під кінець дороги Кассій, що теж рушив на пошуки кузени, наздоганяє їх, і присутність Моріса дуже йому допікає, адже він розуміє, що має нового суперника по коханню. Тепер той вже твердо вирішує прибрати молодого мустангера зі свого шляху. Побачивши, що Луїза ще більше закохалась в Моріса Джеральда, він вирішує піти напитись разом з гостями в барі Обердоффера, який утворився біля форту Індж. В барі він знов зустрічає Моріса Мустангера(так місцеві називали Моріса Джеральда). Вирішивши не стримувати свої емоції він, п'яний, виголошує тост: «Хай живе Америка для американців, і хай згинуть усякі зайди, а надто ірландці!». Після виголошення тосту він нібито ненароком штовхає ірландця та бруднить його одяг трунком, а той, будучи абсолютно спокійним і зразу ніби не помітивши цього, виливає свою чарку на сорочку капітана. Виникла сварка, яка швидко переросла в дуель. Всім присутнім довелося покинути приміщення, і розпочалася справді рівна сутичка: вони розтрощили пів бару, тяжко поранили один одного, використали майже всі свої патрони, проте Моріс отримує перемогу, змусивши гордого капітана вибачитися під дулом револьвера. Колхаун явно недооцінив свого супротивника, чим і поплатився, залишившись живим лише завдяки великодушності Моріса. Але через велику кровотечу обоє змушені пролежати дуже довгий час. Про колись тихого конелова заговорило все село, а Кассій, який не мав друзів, окрім хіба свого дядька, котрий йому багато заборгував, залишився в ганьбі. Проте плітки ходили не довго - в Техасі такі справи - звична річ.

Колхаун не відступає від свого плану вбити Моріса, але вже не своїми руками, а доручивши цю справу іншому мустангеру, бандиту Мігелю Діасу, прозваному Ель-Койот за свою жорстокість та підступність. Діас, дізнавшись, що індіанці вийшли на стежку війни (це полегшувало йому роботу), з радістю погоджується на цю справу (звісно, не безкоштовно, Колхаун обіцяє йому 1000 доларів).

В цей же час Моріс, що лежав у готелі того ж таки Обердоффера, одужує та обіцяє старому скнарі відшкодувати збитки дуелі (Доффер чомусь вимагав відшкодувань лише у бідного мустангера), і вони з Луїзою почали таємно листуватися за допомогою «повітряної пошти» (листи вони прив'язували до стріл), а після, не витримавши довгої розлуки, зустрічатися в саду Каса-дель-Корво. Колхаун вночі застає Моріса і Луїзу в саду і підмовляє брата Луїзи Генрі на те, щоб той убив мустангера. Молодик виходить до пари з погрозами, образами і револьвером в сторону Моріса, але Моріс заспокоює Генрі та йде геть. Молодий Пойндекстер, вислухавши сестру, вирішує, що вчинив безрозсудно і збирається наздогнати Джеральда і вибачитися перед ним. Вночі він виїжджає навздогін за мустангером. Слідом за Генрі виїжджає і його кузен Кассій, що спостерігав за дією згори, його почуття ревнощів до Луїзи переборює почуття страху до Моріса і він, знаючи, що Моріс завтра поїде в Ірландію, вирішує вбити його цієї ночі.

Персонажі Моріс Джеральд — головний герой, ірландець, мустангер. Луїза Пойндекстер — дочка Вудлі Пойндекстера, кохана Моріса, креолка. Вудлі Пойндекстер — батько Луїзи, збіднілий плантатор. Кассій Колхаун — племінник Вудлі, відставний капітан, «кохає» Луїзу, застрелився на фінальному суді. Генрі Пойндекстер — брат Луїзи, застрелений Колхауном. Зебулон Стамп — старий 50-ти річний мисливець, друг Моріса та й всього села загалом. Мігель Діас — мексиканець по кличці «Ель-Койот», бандит, вбивця Ісідори. Ісідора Коварубіо де Лос-Льянос — мексиканка, закохана в Моріса. Майор Рінгвуд — військовий, комендант форту Індж. Обердоффер ("Старий Доффер") - німець, власник місцевого бару Спенглер — слідопит, брав участь у пошуках Генрі Пойндекстера. Плутон — чорношкірий раб, стайничий. Фелім О'Нійл — ірландець, слуга Моріса. Тара — вірний собака Моріса, врятував його від койотів. Сем Менлі — лідер «регуляторів», єдиний з них, хто повірив в невинність Моріса. Троє поплічників Ель Койота, вершники;«регулятори»; суддя; присяжні; прокурор; адвокати; чорношкірі раби.

Екранізації Вершник без голови (фільм, 1973)

Видання українською

Примітки