Йоганн Генріх Роберт Гепперт (25 липня 1800 — 18 травня 1884) — німецький ботанік та палеонтолог.
Він народився у Шпротаві, Нижня Сілезія, та помер у Бреслау. У 1831 році він став професором ботаніки, а також куратором ботанічного саду у Бреслау. У 1852 році він став директором ботанічного саду.
Він особливо відомий роботами в галузі палеоботаніки, як автор багатьох статей в цій області. Гепперт досліджував утворення вугілля та бурштину, а також провів порівняння між існуючою та викопною флорою. У 1840 році він продемонстрував існування рослинних клітин у мікроскопічних препаратах кам'яного вугілля, яке завершило тривалі дебати про походження вугілля.Mirosław Syniawa, «Biograficzny słownik przyrodników śląskich.» (Bibliographical dictionary of Silesian natural scientists), Volume 1. Centrum Dziedzictwa Przyrody Górnego Śląska, Katowice, 2006. Його приватна колекція зразків викопної флори вважалася найкращою у світі.
Член-кореспондент Санкт-Петербурзької Академії Наук з 09.12.1853 по відділенню фізико-математичних наук (біологічний розряд).
Він був батьком відомого адвоката Генріха Роберта Гепперта та прадідом Марії Гепперт-Маєр (Нобелівська премія з фізики, 1963).
Окремі публікації Die fossilen Farnkräuter (1836). De floribus in statu fossili (1837). De coniferarum structura anatomica (1841). Die Gattungen der fossilen Pflanzen, verglichen mit denen der Jetztzeit (1841-42). Ueber die chemischen Gegengifte, zum Gebrauche für Ärzte, Wundärzte und Pharmaceuten, so wie für academische Vorlesungen: mit 1 Tab. . Max, Berlin 2. Ausg. 1843 Digital edition. Der Bernstein und die in ihm befindlichen Pflanzenreste der Vorwelt (with Georg Karl Berendt, 1845). Abhandlungen über die Entstehung der Steinkohlenlager aus Pflanzen (1848). Abhandlung über die Beschaffenheit der fossilen Flora in verschiedenen Steinkohlenablagerungen eines und desselben Reviers (1849). Monographie der fossilen Koniferen, verglichen mit denen der Jetztwelt (1850). Beiträge zur Tertiärflora Schlesiens (1852). Die Tertiärflora von Schoßnitz in Schlesien (1855). Die Tertiärflora auf der Insel Java (1855). Über die fossile Flora der silurischen, der devonischen und der untern Kohlenformation (1860). Die fossile Flora der permischen Formation (1864-65). Über Aphyllostachys, eine neue fossile Pflanzengattung, sowie über das Verhältnis der fossilen Flora zu Darwins Transmutationstheorie (1866).
Примітки
Джерела Hugo Conwentz: Heinrich Robert Goeppert, sein Leben und Wirken. Gedächtnissrede… (Mit einem Portrait.) Schriften der Naturforschenden Gesellschaft in Danzig. Neue Folge. 6. Band, 2. Heft, Danzig 1885, Seite 253–285 Internet Archive Norbert Willisch: Heinrich Robert Göppert (1800–1884) zum Gedächtnis, in: Schlesischer Kulturspiegel, Jg. 44, 2009, S. 54 f. Jahrbuch des Schlesischen Forstvereins, 1870, S.480ff, Digitalisat Biographische Skizze