Able Archer 83 () — кодова назва військових навчань НАТО, які проводились протягом десяти днів, починаючи з 2 листопада 1983 року на території Західної Європи, та відпрацьовували дії Альянсу під час імітації ядерної атакиB. Fischer, «A Cold War Conundrum». Керування військовими навчаннями здійснювалось із штаб-квартири Альянсу в місті Монс, де були присутні голови держав — членів НАТО. Також за час проведення навчань вперше був введений режим максимальної боєготовності (DEFCON 1) та використані нові коди зв'язку і режим повного радіомовчання.
Реалізм цих навчань у поєднанні з погіршенням відносин між США та СРСР, а також розміщення балістичних ракет Першинг-2 на території Європи, дали привід керівництву СРСР припустити, нібито Able Archer 83 — ніщо інше як підготовка до реальної ядерної атаки з боку США та НАТОКристофер Эндрю и Олег Гордиевский Comrade Kryuchkov's Instructions // КГБ изнутри = KGB: The Inside Story. — Лондон: HarperCollins Publishers Ltd, 1992. — С. 85-7. — 776 с. — ISBN 0-06-016605-3. У відповідь Радянський Союз переводить ракетні війська стратегічного призначення у повну бойову готовність та переправляє на територію НДР та ПНР частину ВПС СРСР. Багато істориків наголошують, що у зв'язку з цими навчаннями, світ вперше після Карибської кризи 1962 року був на порозі ядерної війниДжон Льюїс Gaddis і Джон Хасімото: ХОЛОДНА ВІЙНА Чат: Професор Джон Льюїс Геддіс, історик. [Доступ 11 грудня 2008]. (Internet Archive).
Навчання Able Archer 83 закінчились 11 листопада 1983 року, і тим самим відвели загрозу ядерної війниPeter Vincent Pry Страх перед войной: Россия и Америка на грани ядерной войны = War scare: Russia and America on the nuclear brink. — Praeger, 1999. — С. 43-4. — 360 с. — ISBN 0-275-96643-7.
Події перед початком навчань НАТО
Операція РЯН
Основним каталізатором для проведення навчань Able Archer були події, які відбулися ще за два роки до цього. У травні 1981 року відбулося закрите засідання Політбюро ЦК КПРС за участі старших офіцерів КДБ, генерального секретаря ЦК КПРС Л. І. Брежнєва та голови КДБ Ю. В. Андропова. На засіданні було оголошено, що США готує прямий ядерний удар по СРСР, таким чином Ю. В. Андропов віддав наказ силам КДБ та ГРУ розпочати операцію РЯН (Ракетно Ядерний Напад)Fischer, Benjamin B (1997). A Cold War Conundrum: The 1983 Soviet War Scare — Phase II: A New Sense of Urgency. CIA..
Ця операція стала найбільшою та найскладнішою розвідувальною операцією в мирний час за всю історію СРСР. Операція РЯН полягала в зборі інформації про наміри ядерного нападу, а опісля, в пошуку засобів запобігання цій атаці. Іноземним агентам був відданий наказ контролювати технічний персонал, який мав відношення до об'єктів ядерного потенціалу, та людей, які б могли віддати наказ ядерного удару. Є також припущення, що головною метою проведення операції РЯН було знайти привід завдати ядерного удару першими, таким чином запобігши атаці по території СРСРC. Andrew i O. Gordijewski, Comrade Kryuchkov's Instructions, 74-76, 86; Fischer, «A Cold War Conundrum»: RYAN, Phase II: A New Sense of Urgency.
Досі засоби проведення цієї операції не відомі. Олег Гордієвський, високопоставлений офіцер КДБ, який таємно працював на Велику Британію, обґрунтував проведення операції як: «потенційно смертельне поєднання рейганівської риторики і радянської параної»Andrew and Gordievsky, Comrade Kryuchkov's Instructions, 74-6, 86.. Також Гордієвський вважав, що Андропов та Брежнєв які «були дуже, дуже старомодними і легко піддавались впливу комуністичної догми» щиро вірили, що антагоністично настроєний Рональд Рейган натисне кнопку ядерного удару та викине Радянський Союз на звалище історіїFischer, «A Cold War Conundrum»: Appendix A: RYAN and the Decline of the KGBTestimony of Oleg Gordievsky to Congress.Reagan, Ronald (1982-06-08). «Address to Members of the British Parliament». University of Texas archives..
Історик Бенджамін Фішер, який працював у ЦРУ, виділяє декілька конкретних подій, які слугували поштовхом до проведення операції РЯН. Першою причиною було Подвійне рішення НАТО про розміщення балістичних ракет Першинг-2 на території Західної Європи. А другою причиною було використання психологічної операції (PSYOP), яка почалась незабаром після вступу на посаду президента Рональда Рейгана.
Захід-81
«Захід-81» — це кодова назва оперативно-стратегічних навчань армії і флоту СРСР, а також країн Варшавського договору, що проходили з 4 по 12 вересня 1981 року на території Білоруського, Київського та Прибалтійського округів, а також в акваторії Балтійського моря. Крім території Радянського Союзу, навчання проводилися також і у декількох дружніх країнах.
Ці навчання стали найбільшими стратегічними навчаннями в історії Збройних Сил СРСР, їх можна прирівняти до наступальних операцій Другої світової війни за кількості залучених ресурсів. В ході навчань «Захід-81» вперше була випробувана автоматизована система управління та деякі види високоточної зброї.
В ході навчань відпрацьовувалася наступальна операція, масований десант в тилу умовного противника. Оскільки навчання «Захід-81» проводились поблизу кордону з Польщею (де була нестабільна соціально-політична ситуація), вважається, що попутно зі стратегічними цілями навчань вирішували і актуальні на той момент військово-політичні завдання (відпрацювання можливої операції введення військ на територію Польщі).
Щит-82
«Щит-82» — кодова назва стратегічних навчань армії і флоту СРСР та країн Варшавського договору, що проходили з 14 червня по 30 вересня 1982 року. «Щит-82» планувався як Операція РЯН задля протидії нападу з боку США.
На Заході навчання отримали назву «семигодинної ядерної війни» (Seven-hour Nuclear War). Через пів року після завершення навчань 23 березня 1983 року президент США Рональд Рейган проголосив Стратегічну оборонну ініціативу (СОІ).
До плану навчань входило в умовах ситуації яка швидко змінюється, завдати знезброювального ядерного удару по території США та інших країнах членів НАТО. Тому в навчаннях мали взяти участь всі компоненти ядерної тріади ракетних військ стратегічного призначення. Генеральним штабом СРСР планувалося:
вперше у світовій історії розстріляти з підводного положення повний боєкомплект ракетного крейсера стратегічного призначення (16-20 ракет); планувався запуск двох ракет з Північного Льодовитого океану і двох ракет з акваторії Охотського моря; залповий пуск крилатих ракет повітряного базування (16-24 штуки) зі стратегічних бомбардувальників; запуск 14 міжконтинентальних балістичних ракет з місць постійної дислокації в РРФСР, УРСР і КазРСР. Причому запуск повинен виконуватись по команді командної ракети 15А11 системи «Периметр»; відбиття «масової ракетної атаки потенційного противника» протиракетами, що стояли на бойовому чергуванні протиракетної оборони Москви, з полігону «Сари-Шаган»; запуски космічних апаратів різного призначення: два супутники фоторозвідки «Зеніт-6У»; навігаційний супутник системи «Парус»; супутник радіотехнічної розвідки «Цілина-Д»; супутник системи попередження про ракетний напад «Око»; три супутники навігаційної системи ГЛОНАСС; пілотований космічний корабель типу «Союз Т» з двома космонавтами на борту; супутник-мішень (ІС-М «Ліра») і супутник-перехоплювач (ІС-П «Уран»).
Запуск великої кількості космічних апаратів повинен замінити втрату умовно знищених противником супутників, а також підсилити угрупування радянських космічних апаратів.
Разом до запуску протягом доби планувалося до 70 ракет.
PSYOP
Так звані психологічні операції з боку США розпочалися в середині лютого 1981 року та тривали з невеликими перервами до 1983 року. Операція складалась з підпільних військово-морських навчань, поблизу (GIUK), а також у Норвезькому, Баренцовому, Балтійському та Чорному морях, демонструючи, наскільки близько кораблі НАТО можуть підплисти до стратегічно важливих воєнно-морських баз Радянського Союзу. Також участь в операції брали американські бомбардувальники, які летіли до повітряного простору СРСР, а в останній момент розвертались та зникали з радарів, такі польоти проводили декілька раз на тиждень. Ці польоти були розроблені для перевірки на чутливість радянських радіолокаційних системPeter Schweizer, Victory: The Reagan Administration's Secret Strategy That Hastened the Collapse of the Soviet Union (New York: The Atlantic Monthly Press, 1994), p. 8, as quoted at Fischer, «A Cold War Conundrum» (CIA Centre for the Study of Intelligence, 2007) . Retrieved on 18 May 2013..
Доктор Вільям Шнайдер колишній держсекретар який мав змогу читати секретні звіти про польоти американських бомбардувальників згадує:
"Вони не знали що це все означає. Ескадра летить прямо на територію СРСР, всі радари загоряються і підрозділи переводять в стан бойової готовності. Потім в останній момент ескадра літаків розлітається в різні боки та повертається додому.
В квітні 1983 року ВМС США провели FleetEx '83, найбільші морські навчання на сьогодні в північній частині Тихого океану. Сукупність сорока суден з 23 000 членами екіпажу та 300 літаками, вважається найпотужнішою армадою за всю історію. Літаки та судна ВМС США не раз провокували Радянський Союз, та спостерігали за їхньою реакцією, тим самим вивчаючи радянські радіолокаційні характеристики. 4 квітня, щонайменше шість літаків ВМС США пролетіли над одним з Курильських островів (острів Зелений). У відповідь Радянський Союз здійснив політ літаків над Алеутськими островами, які належать США. Також Радянський Союз висунув офіційну ноту протесту, в якому звинуватив США в повторних порушеннях повітряного простору СРСР.
Рейс Korean Air 007
Інцидент у повітряному просторі СРСР, в результаті якого 1 вересня 1983 радянський винищувач «Су-15» збив «Boeing 747», який належав південнокорейській авіакомпанії Korean Air Lines (рейс Korean Air 007, KAL007 (KAL-007) або KE007). Літак авіакомпанії Korean Air Lines зайшов у закритий повітряний простір СРСР, пройшов над низкою радянських військових об'єктів і, після невдалих спроб примусити літак до посадки на радянській території, був збитий винищувачем-перехоплювачем Су-15 та розбився на північний захід від острова Сахалін. Подія викликала серйозне загострення і без того непростих відносин між СРСР і США .
Гонка озброєнь
З самого початку адміністрація Рейгана прийняла войовничу позицію до Радянського Союзу. Саме ця позиція призвела до найбільшого в мирний час військового нарощування за всю історію США. А 8 червня 1982, Рейган, у своєму виступі в британській Палаті громад впевнено заявив, що:«… Свобода і демократія залишить марксизм і ленінізм на звалищі історії».
23 березня 1983, Рейган оголосив один із найбільш амбітних і спірних компонентів до цієї стратегії, Стратегічна оборонна ініціатива, яка в засобах масової інформації та поміж критиками отримала назву «Зоряні війни». У той час як Рейган розглядав план як систему оборони проти початку ядерної війни, радянські лідери однозначно сприйняли його як спробу відійти від ядерного паритету і розрядки міжнародної напруженості, а також як спробу мілітаризації космічного простору. Юрій Андропов який став Генеральним секретарем ЦК КПРС після смерті Леоніда Брежнєва у листопаді 1982 року, жорстоко розкритикував Рейгана за: «розробку нових планів того, як розв'язати ядерну війну так, щоб виграти її»Fischer, A Cold War Conundrum: «Star Wars» .
Попри масу протестів навколо програми «зоряних воєн», найбільшу тривогу радянського уряду викликали американські балістичні ракети середньої дальності «Першинг-2», на території Західної Європи які були розміщені ще до початку навчань Able Archer 83. Ці ракети були встановлені як відповідь на радянські ракети середньої дальності «Піонер», розміщені на західному кордоні СРСР і представляли найбільшу загрозу для Європейських країн НАТО.