Балдуїн II Лисий (, ; помер 10 вересня 918, похований в Сен-Бертіно, Гент) — граф Фландрський з 879 року. Старший син першого графа Фландрії Балдуїна I та його дружини Юдити Французької, дочки короля Західно-Франкської держави Карла II Лисого. Походив з Першого Фландрського дому.
Біографія
Правління Балдуїн II успадкував Фландрське графство після смерті свого батька в 879 році. Ранні роки його правління були затьмарені частими вторгненнями вікінгів.
Скориставшись припиненням нападу норманів, Балдуїн II зайнявся розширенням меж свого графства на південь. Він активно втручався в міжусобиці, які відбувалися в Західно-Франкському королівстві після повалення імператора Заходу Карла III Товстого, балансуючи між Едом Нейстрійським і Карлом III Простуватим. При цьому Балдуїн був не дуже розбірливий у засобах: в тому числі, за його наказом був убитий граф Герберт I де Вермандуа, винний у загибелі Рауля, брата БалдуїнаПиренн, стр. 50.. У підсумку, Бодуен II зміг поширити свою владу на області Кортрейк, Турне, Артуа, Тернуа та БулоньГрафи Булоні виявилися підпорядковані владі графа Фландріїі до кінця його правління Фландрія стала межувати з Вермандуа і Нормандією. Крім того, йому належала значна частина морського узбережжя між Звіном і Соммою.
Між 884 і 899 роками Балдуїн II одружився з англосаксонською принцесою Ельфтріт. Також в хартіях згадується з ім'ям Ельфруда, а у Ассера — Етельсвіт., донькою короля Вессекса Альфреда Великого, поклав початок зв'язкам між Фландрією та Англією Існують різні датування укладення шлюбу між Балдуїном і Ельфтріт, що лежать у проміжку між 884 (Genealogie Mittelalter) і 899 (Foundation for Medieval Genealogy) роками.
У 899 році король Карл III передав архієпископу Реймса Фульку абатство Сен-Вааст в Аррасі, яке до цього перебувало під контролем Бодуена II. В результаті конфлікту між графом Фландрії і архієпископом Реймса 17 червня 900 року Фульк був убитий Вінемаром, одним з васалів Балдуїна II.
Балдуїн II помер в 918 році. Фландрське графство і всі основні володіння Балдуїна перейшли до його старшого сина Арнульфа I, а Булонське графство стало володінням його молодшого сина Адалульфа, чиї нащадки були васалами графів Фландрії.
Родина Дружина — Ельфтріт (бл. 877—7 червня 929), донька Альфреда Великого.
Діти: Арнульф I (не раніш ніж 884Дати народження дітей Бодуена II приблизно визначаються на основі даних про дату укладення шлюбу між їх батьками, однак сама датування цієї події в різних джерелах розташовується в проміжку між 884 і 899 роками.—27 березня 965) — граф Фландрії з 918 Адалульф (не раніш ніж 890—13 листопада 933) — граф Булоні з 918 Елсвід Ерментруда NNНевідома на ім'я дитина Балдуїна II, батько/мати якогось Хильдебранда, абатаСен-Бертіна.
Генеалогія
Література Egon Boshof: Lothringen, Frankreich und das Reich in der Regierungszeit Heinrichs III. In: Rheinische Vierteljahrsblätter 42, Bonn 1978, S. 63—127. Edward Le Glay: Histoire des comtes de Flandern jusqu’à l'avènement de la Maison de Bourgogne. Comptoir des Imprimeurs-unis, Paris MDCCCXLIII (1843). Henri Platelle, Denis Clauzel: Histoire des provinces françaises du Nord. 2. Des principautés à l'empire de Charles Quint (900—1519). Westhoek-Editions / Éditions des Beffrois, 1989, ISBN 2-87789-004-X. Cécile et José Douxchamps: Nos dynastes médiévaux (éditeur José Douxchamps). Wepion-Namur 1996, ISBN 2-9600078-1-6. Georges-Henri Dumont: Histoire de la Belgique. Histoire/le cri, Bruxelles 1977, ISBN 2-87106-182-3. Tanner, Heather J, Families, Friends and Allies: Boulogne and Politics in Northern France and England, c. 879—1160.
Посилання
Примітки