Римува́ння — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними.

Трапляються випадки, коли відстань між римованими словами відсутня, якщо вони вживаються або побіч одне одного («Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна». — О. Ольжич), або розмежована цезурою («Виходимо босі // і коси ми точим». — Я. Савченко) чи віршовою паузою, коли рядок закінчується одним суголосним словом, а другим починається наступний («Жорстокий смерч, що виведений строго / З сухого серця і живущих дум». — М. Бажан). В інших випадках римування (римований інтервал) набуває істотного значення.

Суміжне, парне римування (AABB) Tail rhyme Найпростішою формою римування з відстанню між співзвучними словами вважається суміжна або парна (аа бб вв), що вживається як у ліричних мініатюрах (Ліна Костенко), так і в поемах («Данило Галицький» М. Бажана).

(Ліна Костенко) {| | Самі на себе дивляться ліси, || || A |- | розгублені од власної краси || || A

Перехресне римування (ABAB) Internal rhyme, middle rhyme Перехресне римування — складніше, в ньому римуються кінцеві слова парних рядків з парними, а непарні — з непарними (абаб), воно найпоширеніше в сьогоденній силабо-тонічній версифікації:

(І. Римарук) {| | Кучугури димів на ліси намело || || A |- | Яма світла між них — як забута копальня || || B |- | Закіптюженим небом пливе НЛО — || || A |- | Безпритульний вінок на Івана Купала || || B

Кільцеве, охопне римування (ABBA) Часто застосовується і кільцеве, або охопне, римування (абба):

(П. Куценко) {| |Сотий день в дорозі. Сотий день ще й ніч || || A |- | І куди ж ти рвався, поспішав затято? || || B |- | Краще не питаймо. Звісно ж, не на свято || || B |- | А якщо й на свято, то не в тому річ || || A

Неспарене римування (-A-A) Подеколи в катрені спостерігається і неспарене римування, тобто коли в ньому римуються другий та четвертий рядки (—а—а):

(П. Тичина) {| | Не місяць і не зорі, — || || - |- | І дніти мов не дніло || || A |- | Як страшно!.. Людське серце — || || - |- | До краю обідніло || || A

Інші Варті уваги також менш поширені форми римування, спостережувані у восьми віршах (—а—а—а—а), і водночас тернарна (——а——а) та кватернарна (———а———а) — рідкісні для української поезії форми, де відповідно римуються лише третій та четвертий рядки: Такі чужі ці низькі, синяві гори. Когорта прийшла в село на відпочинок. Поховались біляві полохливі дівчата, Нависає гілля могутніх дубів…………………………….а: О, шляхи ці і курява, і гальські простори. Товариші оповідають сміховинок. — : Вечір. Мариться біле кампанське місто, мати, — : Скромна сестра і галас малих братів (Олег Ольжич).а

Італійська балада У світовій версифікації трапляються випадки із значно більшими інтервалами римування, як, приміром, в італійській баладі.

Монорима (AAAA)

Зовсім протилежного вигляду набуває монорим, притаманний переважно східній поезії, де рядки (зокрема катрен) пов'язані однією римою.

(Шота Руставелі. «Витязь у тигровій шкурі», переклад М. Бажана)

| Славлю я любов високу, душ піднесених потугу, || || A |- | Що її не класти в слово, в нашу мову недолугу || || A |- | Дар небес — таке кохання, неземне стремління духу || || A |- | Хто до нього прагне, мусить знести горе, злидні й тугу || || A

Див. також Терцет Терцина Секстина Октава Сонет Газель Рубаї

Римування в українських піснях В більшості українських пісень часто використовується суміжне римування та дворядкова строфічна будова. Також рима або за її відсутності клаузули переважно жіночі і чоловічі, або жіночо-чоловічі. Якщо рима є, то вона найчастіше точна, іменникова, дієслівна або поєднуються ці дві. Рідше з’являються дактилічні рими або клаузули. Часто у піснях зустрічається і внутрішня рима* Бобровницька Н. В. Особливості віршування народних пісень // Народознавчі зошити. 2013..

Примітки

Джерела Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 594—595 Бобровницька Н. В. Особливості віршування народних пісень // Народознавчі зошити. 2013. с. 718-721.

Посилання