Франц Пауль Лахнер (, 2 квітня 1803 — 20 січня 1890) — німецький композитор і капельмейстер.
Біографія З 7-річного віку навчався музиці у свого батька, церковного органіста; у 1810—1816 роках навчався в гімназіях Нойбурга і Мюнхена. З 1822 року працював учителем музики в Мюнхені. В 1823—1827 роках служив органістом протестантської церкви у Відні. З 1827 року — віце-капельмейстер, з 1829-го — перший капельмейстер віденського Кернтнертор-театру. Живучи у Відні, товаришував з Ф. Шубертом, зустрічався з Бетховеном, Зехтером.. У 1834—1836 роках — придворний капельмейстер в Мангаймі.
З 1836 року жив у Мюнхені. У 1836—1867 роках — головний диригент Баварської опери; диригував також концертами в Академії музики і придворній капелі.
Очолював музичні фестивалі в Мюнхені (1855, 1863), Зальцбурзі (1855), Ахені (1861—1870). У 1868 році пішов у відставку.
Серед його учнів — композитори Лео Грілль, Іржі Геролд, Йозеф Райнбергер, Франц Вюлнер і багато інших.
Роботи
Франц Лахнер є автором більш ніж 200 творів. В оркестрових творах він виявив себе майстром контрапункту. У симфонічній та камерній музиці вважається послідовником Баха, Генделя, Шуберта.. Один із засновників жанру оркестрової сюїти.
У 1854 році поклав на музику розмовні діалоги в опері Луїджі Керубіні «Медея», що додало їй більшої єдності та сили..
Вибрані твори Опери «Порука» (Die Bürgschaft; 1828, Будапешт) «Алідіа» (Alidia; 1839, Мюнхен) «Катаріна Корнаро» (Catarina Cornaro; 1841, Мюнхен) «Бенвенуто Челліні» (Benvenuto Cellini; 1849, Мюнхен)
Для хору дві ораторії реквієм меси
Симфонічна музика сім симфоній (1828, 1833, 1834, 1834, 1837, 1839, 1851) «Sinfonia passionata» (1835) вісім сюїт (1861, 1862, 1864, 1865, 1868, 1871, 1881, 1874) увертюри
Камерна музика сім струнних квартетів (1843, 1843, 1843, 1849, 1849, 1850, ?) Для органа сонати фуги
Для фортепіано п'єси сонати (у тому числі для фортепіано в 4 руки) скерцо
Концерти два — для арфи з оркестром (1828, 1833) для флейти з оркестром (1832).
Нагороди та визнання Орден Максиміліана «За досягнення в науці і мистецтві» (1853) почесний доктор філософії Мюнхенського університету (1863) почесний громадянин Мюнхена
Примітки