Майкл Даймонд Резник (; 5 березня 1942 — 9 січня 2020) — американський письменник-фантаст, лауреат п'яти премій Г'юго.

Біографія Майк Резник народився в Чикаго і вчився у вищій школі міста Гайленд-Парк. У 1959 році він поступив у Чиказький університет, де зустрів свою майбутню дружину Керол. Вони побралися в 1961 році, тоді ж Майк покинув навчання. У 1960-х роках він, з метою заробити грошей, випустив понад 200 «дорослих» історій під майже 150 псевдонімами, також перекуповував історії в інших авторів і продавав їх видавництву дорожче, редагував сім таблоїдів і три журнали для чоловіків. Резник також працював над власними колонками в газетах: понад десять років він вів щотижневу колонку про кінні перегони і протягом одинадцяти років вів щомісячну колонку про виставку чистокровних колі, яких він з дружиною також розводив. У 1976 році вони навіть придбали розплідник в Цинциннаті, в той час це був другий по величині розплідник у країні. Згодом утримання розплідника зробило їх фінансово незалежними та Майк почав активніше писати наукову фантастику. У 1993 році вони продали установу. Його дружина Керол () також письменниця, як і його дочка Лаура (). Остання отримала премію Г'юго в номінації «найкращий новий автор фантастики» в 1993 році.

Свою першу статтю Резник продав в 1957 році, а в 1962 році він з дружиною почали цікавитися фантастикою. У 1963 році вони вперше відвідали Worldcon, і стали постійними гостями, а в 1970 році Майк Резник став почесним гостем конвенту, і потім Резник називав себе фаном і часто писав статті для фанатських журналівMike Resnick's Science Fiction Biography.

Помер 9 січня 2020 року після боротьби з агресивною лімфомою, яку було діагностовано в листопаді 2019 рокуMike Resnick (1942—2020) .

Творчість Майк Резник часто використовував гумористичні мотиви у своїх історіях, навіть і похмурих і серйозних історіях часто зустрічаються неочікувані смішні повороти. Майк Резник часто випускав твори в співавторстві, зокрема велику кількість оповідань. До 2013 року він співпрацював з 51 різними авторами в короткої форми, ще з трьома в написанні сценаріїв і романів.

У більшості його науково-фантастичних творах наявні два основні мотиви. Перший — це його любов до казок і легенд. Багато з його історій описують видатних героїв, що здійснюють подвиги. Також часто у творах присутні барди, які описують сам процес творення легенд. Особливо помітно це в творі «Аванпост» (), де розповідається про барда який намагається зібрати історію описану з різних сторін в одну, і зробити її цікавішою. Можна також помітити певні схильності автора до вестернів (так званий жанр «ковбойської фантастики»). Інший мотив в історіях Резника — це Африка, особливо народ кікую, їхня історія і культура, взаємозв'язки з колонізаторами тощо. Резник часто відвідував Кенію і це вплинуло на його погляди. Деякі з його історій містять алегорію на історію Кенії, а в деяких присутні африканські персонажі чи місця дії.

Резник був також учасник багатьох науково-фантастичних гуртків. Він був почесним гостем на сорока конвентах фантастики й ведучим на дванадцяти. З 1988 року він редагував понад сорок антологій. Він також продавав сценарії за мотивами своїх книжок деяким голлівудським студіям, серед них студії Miramax Films. Його твори перекладені на двадцять п'ять мов, але українською не перекладалися.

Резник — редактор серії науково науково-фантастичних книг «The Stellar Guild» ()http://www.stellarguild.com/ The Stellar Guild Series, в якій твори відомих авторів фантастики комбінують з маловідомими чи початківцями. З 2013 року Майк Резник — редактор фантастичного журналу «Galaxy's Edge» (), який виходить що два місяці.

Він був постійним автором журналу «SFWA Bulletin» (журнал, що видається асоціацією письменників-фантастів Америки). У 2013 році його спільна з Баррі Мальцбергом стаття викликала критику на тему сексизму серед членів асоціації. Жінки-письменники жорстко осудили коментарі авторів щодо них, які стосувалися їхнього вигляду. У наступному випуску Резник обізвав критиків «ліберальними фашистами»«SFWA Bulletin Issue 202 Talk Radio Redux By Mike Resnick And Barry N Malzberg». Редактор журналу Джин Рейб подала у відставку в ході звинувачень, а журнал було перезапущено під новим керівництвомAnders, Charlie Jane (6 June 2013). «The editor of SFWA's bulletin resigns over sexist articles». io9 .

Нагороди та номінації Майк Резник отримав п'ять нагород Г'юго при рекордних 36 номінаціях, з 1989 року, окрім 1999 і 2003 років, він отримував номінацію хоча б в одній категорії. Також він мав дев'ять номінацій «Неб'юла» з однією перемогою. Резник відзначався різними літературними преміями в десяти країнах світу.

Премія Г'юго: 1989 — найкраще оповідання: Кіриняга (); 1995 — найкраща коротка повість: Манамоки (); 1995 — найкраща повість: Сім пейзажів Олдувайської ущелини (); 1998 — найкраще оповідання: 43-тя антерезька династія (); 2004 — найкраще оповідання: Подорож з моїми котами ();

Премія «Неб'юла» за найкращу повість (1994): Сім пейзажів Олдувайської ущелини ().

Окрім цього Майк Резнік виграв велику кількість інших премій, серед них премії журналів «Asimov», «Science Fiction Chronicle» і «Science Fiction Weekly».

Вибрана бібліографія Тут представлені твори автора, що були номіновані на літературні нагороди. Повну бібліографію автора можна знайти на його офіційному сайті чи у статті «».

Романи «Забуте море Марса» (, 1965) «Богиня з Ганімеда» () «За правом народження: Книга людини» (, 1982) «Сантьяго: міф про віддалене майбутнє» (, 1986) «» (, 1987) «Темна пані» (, 1987) «Слонова кістка: легенда про минуле та майбутнє» (, 1987) «Оракул» (, 1992) «Чистилище» (, 1992) «Диво рідкісного дизайну (, 1994) »Кіриняга: утопічна байка" (, 1998 ) (розширена версія однойменної премійованої повісті) «» (, 2001) "Проєкт «Кассандра»(, 2012) (разом з Джеком Макдевітом) «Подорожі»(, 2017)

Твори малої форми

1977 — Останній пес () 1988 — Кіриняга () 1989 — Бо я торкнулась неба () 1990 — Манамоки () 1990 — Перший клас! () 1990 — Як я написав Новий Завіт, допоміг Відродженню і блискуче загнав м'яч в 17-ту лунку на Пебл-біч () 1990 — Бвана () 1991 — Зимове сонцестояння () 1991 — Один прекрасний ранок, з шакалами () 1991 — Пісня пересохлої річки () 1992 — Лотос і спис () 1993 — Мваліму на рингу () 1993 — Блідий тоненький бог () 1994 — Пташка () 1994 — Сім пейзажів Олдувайської ущелини () 1994 — Бернабі у вигнанні () 1994 — Трохи знання () 1995 — Коли помирають старі боги () 1995 — Бібі () (разом з Сюзан Шварц) 1996 — Земля Нод () 1997 — 43-тя антерезька династія () 1999 — Парникові квіти () 1999 — Полювання на снарка () 2000 — Слони на Нептуні () 2000 — Червона каплиця() 2001 — Старий Макдональд мав ферму () 2003 — Роботи не плачуть () 2004 — Принцеса Землі () 2004 — Подорож з моїми котами () 2005 — Вниз по пам'яті () 2006 — Все що ти є () 2007 — Дистанційний повтор () 2008 — Символ віри () 2008 — Виставка чудес Аластера Баффла () 2009 — Наречена Франкейнштайна () 2009 — Задушевні друзі () (разом з Лезлі Робіном) 2011 — Повернення додому ()

Нехудожня література 2000 — «Узагальнюючи» () 2001 — ''«В мене є стильна ідея'»' () Santiago: a Myth of the Far Future

Див. також Офіційний сайт

Bibliography

Примітки