SM U-9 — гасово-електричний підводний човен Кайзерліхе Маріне () періоду Першої світової війни.

U 9 (як тип підводних човнів Німеччини)  — 4 однотипні німецькі підводні човни ВМФ Німецької імперії. Замовлені 15 липня 1908 року, передані флоту в 1910—1911 роках В часи Першої світової війни були в числі 329 підводних човнів німецької імперії, котрі брали участь в бойових діях. Човен типу SM U-9 потопив 18 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 52000 тон, човен SM U-10 потопив 7 кораблів і суден загальним тоннажем 1600 тон, човен SM U-12 потопив 2 кораблі загальним тоннажем 1800 тон. В час війни усі човни типу були втрачені, екіпажі двох з них загинули повністю.

Цей тип підводних човнів був продовженням вдосконалення човна типу U 3. Відрізнявся більшим тоннажем, більшою довжиною, більшою осадкою, потужнішими двигунами-генераторами і електродвигунами, наявність двох допоміжних гасових двигунів, більшою поперечною остійністю, новою другою палубною 37-мм гарматою і головне на них була збільшена майже удвічі дальність ходу за рахунок збільшення вмісту паливних цистерн.  Gröner 1985, p. 27-28.

Історія

Підводний човен заклали 15 липня 1908 на . Її будівництво обійшлось у 2,140,000 золотих марок. Був одним з чотирьох човнів Типу U-9. Разом з чотирма човнами Типу U-5 склали основу підводного флоту Німецької імперії. SM U-9 спустили на воду 22 лютого 1910, а 18 квітня підняли на ньому прапор.

Підводний човен приводили в дію чотири мотори , що працювали на гасі — два 8-циліндрові потужністю 350 к.с. і два 6-циліндрові по 250 к.с. (сумарно 1200 к.с.). Для них човен перевозив 52 т палива. Під водою працювали два електромотори Siemens-Schuckertwerke потужністю по 580 к.с. У човні було по 2 торпедні апарати на кормі, носі, де були ще 2 резервні торпеди.

З серпня 1914 капітаном човна став капітан-лейтенант Отто Веддіген. На початку війни 22 вересня 1914 підводний човен стояв на позиції за 50 км північніше Роттердаму, коли мимо пропливали три англійські панцирні крейсери — , і однотипний з 7-ї ескадри крейсерів. SM U-9 затопив 1 торпедою перший крейсер. На двох інших подумали, що він підірвався на міні, і зупинились для допомоги на відстані 1 милі з двох сторін від нього. Маневруючи, SM U-9 потопив крейсери HMS Hogue (2 торпеди), HMS Cressy (3 торпеди). Загинуло 1459 моряків, 837 врятували. Вільгельм ІІ нагородив Залізним Хрестом капітана і підводний човен, хрест з якого прикріпили на рубку. Таку нагороду отримав у Кайзерліхе Маріне лише малий крейсер SMS Emden. У наступному поході 15 жовтня SM U-9 затопив біля Абердину бронепалубний крейсер . За це Вільгельм ІІ нагородив Отто Веддігена орденом Pour le Mérite.

12 січня 1915 першого офіцера човна Йоганнеса Шпісса () призначили капітаном. З 3 травня по 16 серпня 1915 потопив 10 британських кораблів тоннажністю близько 200 т і три тоннажем 939 т, 3.590 т, 2.205 т. 5 листопада 1915 потопив останній корабель — російський тральщик «№ 4». у 600 т. Човен переробили у березні 1916 для постановки мін у Балтійському морі. 16 квітня 1916 Шпісс покинув капітанський місток SM U-9, який став навчальним човном. 26 листопада 1918 човен передали Британії, де його розібрали на металобрухт 1919 у Моркемі графства Ланкашир.

Впродовж війни SM U-9 у семи походах потопив 5 військових кораблів тоннажем 44.173 т і 13 торгових тоннажем 8.636 брт. Жоден підводний човен часів 1-ї світової війни не потопив більше військових кораблів.

Представники типу Назва Завод Закладений Спущений на воду Переданий флоту Виведений з флоту УтилізованийSM U-9Kaiserliche Werft Danzig22.02.191018.04.191026.11.19181919SM U-10Kaiserliche Werft Danzig24.01.191131.08.191130.07.1916, був втрачений у Фінській затоці за невияснених обставин, екіпаж загинув, 29 осібSM U-11Kaiserliche Werft Danzig2.04.191021.09.19104.03.1915 підірвався на міні біля Бельгії, у точці , весь екіпаж загину, 26 осібSM U-12Kaiserliche Werft Danzig6.05.1901013.09.191110.03.1915, потоплений, корабельною артилерією після зіткнення з кораблем біля Шотландії, 16 загиблих, 10 врятованих.

Див. також Теорія підводного човна Підводні човни атомні за типами і країнами Дизельні підводні човни (за типами і країнами)

Примітки

Джерела

Robert Gardiner (red.): Conway's All the World's Fighting Ships 1906—1921. London: Conway Maritime Press, 1986. ISBN 0-85177-245-5 (англ.) Andrzej Perepeczko: Wojenne szczęście U-9. «Nowa Technika Wojskowa» 5/2000. ISSN 1230—1655 9поль.) Gordon Williamson: U-boats of the Kaiser's Navy. Botley, Oxford: Osprey Publishing, 2002. ISBN 1-84176-362-4. (англ.)

Fitzsimons, Bernard, ed. The Illustrated Encyclopedia of 20th Century Weapons and Warfare, "U-Boats (1905–18), Volume 23, p. 2534. London: Phoebus Publishing, 1978.

Посилання U 9 (англ.) HMS Aboukir, Hogue and Cressy (англ.) Photos of cruises of German submarine U-54 in 1916—1918. A 44 min. German film from 1917 about a cruise of the German submarine U-35. Uboat.net: More detailed information about U-9. Room 40: original documents, photos and maps about World War I German submarine warfare and British Room 40 Intelligence from The National Archives, Kew, Richmond, UK.